1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Берлін готується до атак російських хакерів

19 листопада 2016 р.

Міністерство внутрішніх справ Німеччини, зважаючи на уроки президентської кампанії у США, вирішило переглянути кіберстратегію та внести у неї значні зміни.

Фото: Imago/Reporters

Проблема безпеки була однією з головних на переговорах американського президента з канцлером ФРН у Берліні 17 листопада. Однак безпека - це не лише союзницькі зобов’язання, ядерні гарантії, гармати і ракети. Барак Обама вважав за обов'язок попередити Анґелу Меркель про зовсім іншу загрозу - можливі атаки російських хакерів на комп'ютерні мережі європейських країн, зокрема, Німеччини та спроби вплинути на суспільну думку, а отже - і результат виборів.

Ані Барак Обама, ані американські спецслужби не сумніваються, що напередодні президентських виборів у США електронні поштові скриньки Демократичної партії зламали та "злили" їхній вміст пресі саме російські хакери. "Ми знаємо, що російські спецслужби дуже активні", - заявив президент США на прес-конференції в Берліні після переговорів з Меркель. При цьому, додав він, йдеться і про "втручання у виборчі кампанії".

Уроки американських виборів

Американські експерти не виключають, що теоретично кібердиверсанти могли би перехопити й підмінити навіть дані, які з виборчих дільниць електронним шляхом передаються у ЗМІ. Пізніше підміна неминуче розкрилася би, але довіру до самої процедури голосування і підрахунку голосів було би підірвано.

Анґела Меркель і Барак Обама на прес-конференції у БерлініФото: picture-alliance/dpa/K. Nietfeld

У Німеччині, де наступні парламентські вибори відбудуться у вересні наступного року, до рекомендацій американців ставляться серйозно. Наприклад, у міністерстві внутрішніх справ та федеральному відомстві з безпеки у сфері інформаційних технологій (BSI). "Враховуючи події у США, - зазначає директор BSI Арне Шенбом, - я вважаю дуже важливим захистити німецькі партії від шпигунства".

Кількість хакерських атак на урядові, партійні та комерційні мережі у ФРН неухильно зростає. Щотижня, згідно зі звітом BSI за 2016 рік, співробітники цього відомства реєструють, щонайменше, по одному нападу закордонних спецслужб на комп'ютери в уряді ФРН і перехоплюють на місяць до 44 тисяч відправлених на їхні адреси листів з вірусами і троянами. За рік ця кількість збільшилася в чотири рази.

МВС Німеччини, зважаючи на звіт BSI і уроки американської президентської кампанії, вирішило переглянути ухвалену ще в 2011 році кіберстратегію та внести в неї значні зміни.

Чим цікаві Кремлю німецькі ліві?

Цьогоріч у вересні багато галасу у ФРН наробила хакерська атака на низку німецьких політичних діячів та співробітників партійних апаратів. Цього разу під прицілом імовірно російських кібершпигунів опинилася й співголова парламентської фракції Лівої партії Сара Ваґенкнехт). 

Сара ВаґенкнехтФото: picture-alliance/dpa/P. Endig

Чим можуть бути цікаві Кремлю німецькі опозиційні посткомуністи? За допомогою депутатів цієї партії, а також фракції Зелених у Бундестагу лідера соціал-демократів Зіґмара Габріеля вже зараз теоретично могли би обрати канцлером, змістивши незручну для Кремля Анґелу Меркель. Поки що створенню на федеральному рівні такої коаліції - соціал-демократи, посткомуністи та Зелені - заважають непримиримі протиріччя з деяких питань зовнішньої політики між першими і другими. Однак може бути, що у Лівій партії є діячі, готові заради можливості роботи в уряді поступитися деякими своїми принципами? Знаючи про це, Кремль міг би їх підтримати.

Замітаючи сліди

Чи є у німецьких спецслужб докази того, що хакерські атаки в Німеччині здійснюють саме російські спецслужби? На це питання міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр відповів так. "Якщо хакерська атака йде з певної країни, то це ще не означає, що той, хто атакує, перебуває там".

Арне Шенбом та Томас де Мезьєр (праворуч) з новою кіберстратегією ФРНФото: picture-alliance/dpa/M. Gambarini

Сучасні технології, за його словами, дозволяють дуже добре замітати сліди. Так було, наприклад, влітку 2015 року, коли стало відомо про масивну атаку на внутрішню електронну мережу Бундестагу. За інформацією одного з джерел DW, сервер, з якого було запущено написаний "російським почерком" троян, був в Одесі. Втім, зазначають спеціалісти, професійна спецслужба має можливість оперувати через будь-яку точку в мережі, а почерк програмістів можна підробити.

Можливі варіанти: або російська спецслужба діяла через Одесу, щоб посварити німців з українцями, або українці скопіювали стиль російських програмістів, щоб не допустити зближення Москви та Берліна, або взагалі в цій історії замішаний хтось третій. Томас де Мезьєр, однак, не сумнівається, що "кібератаками на німецькі комп'ютерні мережі керують передусім з Китаю та Росії". Він говорить про наявність "дуже вагомих доказів", які свідчать про російське авторство і згаданої атаки на Бундестаг.

Боти і суспільна думка

Втім, міністра внутрішніх справ турбують не лише атаки зарубіжних хакерів, але й спроби зовнішніх сил вплинути на настрої в суспільстві в Німеччині за допомогою ботів - комп'ютерних програм, які автоматично закидають німецькі ЗМІ та соціальні мережі дезінформацією і заздалегідь підготовленими коментарями начебто реальних людей. Така практика, йдеться у звіті BSI, "може слугувати меті дезінформації та маніпуляції суспільною думкою", що в довгостроковій перспективі становить "загрозу для вільного суспільства та демократії".

За словами де Мезьєра, боти для зарубіжних країн є інструментом маніпуляції і серйозно загрожують свободі висловлення думок і пересічними громадянами, і політиками, і в ЗМІ. "Ми стаємо свідками кампаній дезінформації, - каже міністр внутрішніх справ ФРН. - За кожною оприлюдненою думкою має стояти конкретна людина, а не машина, яку використовують для маніпуляції суспільною думкою".

Він не сумнівається в тому, що тисячі обурених або злісних коментарів, наприклад, на критичні щодо Росії та її президента виступи або статті генерують саме машини, які за спеціальним алгоритмом програмують найняті для цього люди. "Як результат,  створюється враження, що певну точку зору висловлюють десятки тисяч, а не одна людина, - зазначив де Мезьєр. - А це, звичайно, спотворює політичну дискусію".

Навіщо російські хакери атакують Бундестаг? (22.06.2016)

01:30

This browser does not support the video element.

 

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW