«Уже о пів на одинадцяту, а всі, як вимерли!», - свариться Вальтрауд Цірфоґель. Упевнена в собі 72-річна русява жінка сердиться. Аж от за мить до неї вишиковується вже ціла черга, щоб скуштувати її знамениті ковбаски «Конопке» з соусом карі. Макс Конопке - батько Вальтрауд Цірфоґель. Дев‘ятнадцятирічною почала вона допомагати татові, а в середині 60-х Вальрауд уже сама господарювала в кіоску в культовому районі Пренцлауерберг.

 

Сосиски з соусом карі в культовому районі

«Прокидаюсь я щоранку о пів на четверту», - каже маленька жвава жіночка в окулярах. «О пів на п’яту я вже в кіоску й ми готуємо все для того, щоб відкритися о пів на шосту». І справді, о пів на шосту з’являються перші клієнти, щоб поласувати ковбасками з соусом карі. Це останні нічні гуляки, які щойно виходять з численних тутешніх клубів. О першій дня на зміну Вальтрауд Цірфоґель приходить її син, а жінка сідає за папери та рахунки.

 

На ногах від світання до смеркання

 

Пренцлауерберг не завжди був модним районом Берліна з численною молодою публікою. «Коли мій тато після Другої світової війни відкривав свій кіоск, тут був робітничій район», - каже Вальтрауд Цірфоґель. «Тепер тут мешкають студенти із Заходу, адвокати та лікарі. А колишні мешканці вже давно не можуть собі дозволити тутешню оренду».

 

Легендарний кетчуп-мікс зі Сходу

 

У 1942-му році батько Вальтрауд разом з її мамою розпочали продавати ковбаски в невеличких кіосках. Ковбаски з соусом карі, абсолютний чемпіон симпатій берлінців, з‘явилися дещо пізніше. Брат Вальтрауд Цірфоґель у 50-х працював у Західному Берліні. Місто вже було розділене, але ще без берлінського муру. Там, у Західному Берліні, він уперше скуштував ковбасок із соусом карі та привіз рецепт батькові до Східного Берліна. «Ми почали експериментувати з томатною пастою та томатним пюре, бо справжнього кетчупу на Сході не було», - згадує Вальтрауд. Винайдена ними тоді спеціальна суміш «Конопке» і сьогодні смакує так само чудово.

 

Все змінюється – Конопке залишається

Столиця за останні десятиліття геть змінилася. А от кіоск «Конопке» залишився і став символом стабільності. На очах у Вальтрауд Цірфогель будували берлінський мур, і на її ж очах цей мур знесли. А тоді прийшли «західники». «Всі хотіли ковбасок із соусом карі, але у нас рука не піднялася брати з них гроші», - розповідає жінка про зворушливі дні. Берлін - це її місто, жити деінде вона просто не могла б, ділиться своїми переживаннями Вальтрауд Цірфоґель. І що ж їй тут так подобається? «Рух і зміни, тут постійно щось змінюється».