Останні кілька днів на території всієї Росії проводяться масові перевірки неурядових організацій. У російському мінюсті такі дії пояснили виконанням закону про некомерційні організації, ухваленого в листопаді минулого року. Згідно з ним, організації, які отримують фінансову допомогу з-за кордону, вважаються "іноземними агентами", тобто по суті на них навішується ярлик "шпигунів".

У вівторок, 26 березня, перевірки заторкнули й представництва двох німецьких фондів - московське відділення Фонду імені Фридриха Еберта, близького до Соціал-демократичної партії Німеччини, та петербурзьке відділення Фонду імені Конрада Аденауера, близького до Християнсько-демократичного союзу. Про це у вівторок повідомили німецькі ЗМІ з посиланням на працівників німецьких фондів.

За їхніми словами, у представництві Фонду Еберта співробітники прокуратури та податкової впродовж кількох годин перевіряли документи, а у Фонді Аденауера вручили список з 20 питань, які стосуються діяльності та персоналу в Росії. Крім того, представників обох німецьких фондів попросили з'явитися в прокуратуру на розмову.

Німці попереджають Кремль про ускладнення

Міністерство закордонних справ ФРН у вівторок негайно відреагувало на перевірки фондів. Для розмови було викликано радника-посланця російського посольства в Берліні Олега Красницького. Йому переказали "стурбованість федерального уряду узгодженими діями російської влади щодо численних неурядових організацій, в тому числі й німецьких політичних фондів", цитує повідомлення німецького МЗС інформагентство dpa. Російську сторону також застерегли, що "перешкоджання діяльності німецьких фондів може серйозно ускладнити двосторонні відносини".

На думку голови комітету Бундестагу з питань зовнішньої політики Рупрехта Поленца, сенс усіх цих перевірок полягає в тому, щоб сказати росіянам: це все люди, які не бажають вам добра, тримайтеся від них подалі. "Підґрунтя тут зрозуміле: і Путін, і правляча партія переконані, що демонстрації та протести під час парламентських та президентських виборів розпалювалися з-за кордону. Вони собі цього інакше просто уявити не можуть. Насправді ми чудово знаємо, що це самі росіяни дедалі більше висловлюють незадоволення своїм урядом", - зауважив Поленц в інтерв’ю Deutsche Welle.

Німецький політик також не виключив погіршення відносин між Росією та Німеччиною. Він припустив, що ця тема обговорюватиметься під час візиту Путіна до Німеччини. "Якщо німецькі фонди не зможуть працювати, як раніше, не піддаючись дискримінації, то необхідна буде більш енергійна відповідь. Я вважаю, що дуже складно в такій ситуації вести переговори про лібералізацію візового режиму для власників російських службових паспортів. … Це було б неправильним сигналом", - переконаний голова комітету Бундестагу з питань зовнішньої політики.

Неприйнятна практика

Голова Фонду Аденауера Ганс-Ґерд Петтеринг, в минулому голова Європарламенту, назвав дії державних органів неприйнятними і такими, що викликають побоювання. На його думку, таке перешкоджання діяльності організацій може мати негативні наслідки для відносин з Росією. "Німецькі політичні фонди й російські неурядові організації роблять значний внесок у розвиток свободи, демократії та верховенства права, тому будь-яке перешкоджання їхній роботі шкодить демократичному розвиткові", - переконаний Петтеринг.

Заступник голови Ради співпраці ЄС-Росія в Європарламенті Вернер Шульц та голова комітету з прав людини в Європарламенті Барбара Лохбілер у спільній заяві зазначили, що заходи уряду Росії "утискають права російських громадян на активну участь у громадському житті". На їхню думку, у відповідь на перевірки та обшуки Євросоюз повинен відкласти на невизначений час обговорення питання про безвізовий в'їзд до ЄС власників російських службових паспортів, вважають європарламентарі.