Кай-Александер Шольц, Нікіта Жолквер, Юлія Куценко17 вересня 2016 р.
2,5 мільйона берлінців 18 вересня обиратимуть місцевий парламент. Чим і як живе Берлін напередодні виборів, і яким є політичне майбутнє столиці Німеччини - у матеріалі DW.
Реклама
"Це - Берлін!" - захопливо кажуть туристи, які прибувають до столиці однієї з провідних держав світу. Місто, перші документальні згадки про яке припадають на 13 століття, приваблює великою кількістю історичних пам'яток, а також сучасних новобудов, які з'явились після воз'єднання Західної та Східної Німеччини у 1990 році. Сьогодні столиця ФРН, в якій мешкає понад 3,5 мільйона людей, також вражає туристів сучасністю мультинаціонального міста - у столиці ФРН живуть понад півмільйона іноземців та понад 900 тисяч осіб з міграційним походженням.
"То є Берлін", - ця фраза, вимовлена на берлінському діалекті, звучить як заспокійлива мантра. Адже берлінці бачать своє місто зовсім іншим: із транспортом в заторах, з безкінечними будівельними та ремонтними роботами і перевантаженістю міських служб. Берлінці, як ніхто, розуміють, як динаміка німецької столиці накладає свій відбиток на життя.
У неділю, 18 вересня, у Берліні відбудуться вибори у місцевий парламент та збори представників міських районів. У переддень голосування берлінці обговорюють багато проблем. Більше за все дискусій викликають дві теми: будівництво міжнародного аеропорту Берлін-Бранденбург, на якому "закопали" мільярди євро, але який досі не відкрився, та нестачу місць у школах.
Повернення колишнього іміджу
Берлін не можна ставити в один ряд з такими мегаполісами, як Мюнхен, Франкфурт-на-Майні, Париж або Лондон, життя в яких, на загальну думку, комфортне и впорядковане. Жодне інше місто у світі, мабуть, не зазнало стількох травматичних змін, як німецька столиця. Колись місто було мегаполісом міжнародного значення, потім перетворився на руїни. Після Другої світової війни Берлін протягом десятиліть був розділений на західну та східну частини і залишався точкою дотику сторін "холодної війни". А після падіння Берлінського муру у 1989 році місто стало столицею воз'єднаної Німеччини.
І ось нарешті Берлін знову готовий до того, щоб повернути собі імідж, визнаний на міжнародному рівні. Від початку нового тисячоліття щороку населення столиці збільшується приблизно на 40 тисяч осіб. Це великий виклик для інфраструктури міста, у якому досі даються взнаки наслідки розділення на західну та східну частини. Політичний центр країни, туристична Мекка, рай для стартапів та столиця вечірок й сексуальних меншин, - це тільки найзагальніші риси життя сучасного Берліна.
"Бідне, але сексуальне"
Знаменитий вислів колишнього бургомістра Клауса Воверайта про Берлін як "бідне, але сексуальне" місто нині відповідає реальності тільки наполовину. У загальнонімецьких масштабах економіка столиці зростає стабільно, рівень безробіття нарешті знизився нижче 10 відсотків, а податкові надходження зростають. Проте місто досі отримує фінансову допомогу інших федеральних земель завдяки політиці фінансового вирівнювання. Крім цього, Берлін досі не виплатив 60 мільярдів євро боргів.
Ось уже багато років над Берліном височіють будівельні крани. У Берліні будують, будують і будують. Будують по-різному, як багатоповерхівки у центрі, так і більш звичні для ока людей будинки у житлових районах, адже берлінський сенат підтримує будь-які експерименти, що стосуються поєднання у новому вигляді міста різних видів будівель.
Чого очікувати від виборів?
Згідно з опитуванням, проведеним інститутом Infratest dimap на замовлення телеканалу ARD на початку вересня, понад 20 відсотків мешканців Берліна підтримують Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). За нею з невеликим відривом слідують Християнсько-демократичний союз - 19 відсотків, Зелені - 16 відсотків, а також Ліві - 15 відсотків.
Створена у 2013 році правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), за прогнозами, має також 15 відсотків підтримки виборців. Серед різних груп столичних мешканців, на які спирається АдН, - німці-переселенці з колишнього СРСР. Значна частина їх мешкає у районах Шпандау (20 тисяч) та Марцан (35 тисяч). Саме в Марцані півроку тому відбувалися акції протесту через роздуту російськими ЗМІ історію з дівчинкою Лізою. Згодом поліція все спростувала, але антимігрантськими настроями "радянських" німців сподіваються скористатися праві популісти.
Якими будуть результати виборів в Берліні, з огляду на голосування, що минули в інших федеральних землях, передбачити важко. Нинішній бургомістр-соціал-демократ Міхаель Мюллер має намір залишитись при владі та уже висловився за створення коаліції з Зеленими. Однак, як свідчать опитування, такий варіант є малоймовірним, оскільки обом партіям може не вистачити для цього місць в парламенті. Але оскільки провідні партії за будь-яких умов виступають проти співробітництва з АдН, не виключено створення коаліції за участю СДПН, Зелених та Лівої партії.
Тож результати виборів 18 вересня можуть здивувати багатьох берлінців/
Через увесь Берлін - на одному міському автобусі
Настало літо. І якщо ви опинитеся в Берліні, обов'язково проїдьтеся містом на "сотці". Це відмінна альтернатива комерційним автобусним турам німецькою столицею.
Фото: picture-alliance/E. Contini
Автобуси маршруту номер 100 відправляються від вокзалу Bahnhof ZOO. І буквально за рогом чекає перша пам'ятка - меморіальна церква кайзера Вільгельма. Цей протестантський храм був зведений в 1891-1895 роках на честь першого імператора Німецької імперії. Він сильно постраждав під час Другої світової війни. Вціліла частина стала меморіалом руйнування і відтворення.
Фото: Colourbox/V. Voennyy
У цій же частині міста знаходиться берлінський Зоологічний сад - найстаріший в Німеччині. Його відкрили у 1844 році. Один з найбільших німецьких зоопарків посідає перше місце у світі за кількістю представлених видів тварин. З архітектурної точки зору, на особливу увагу тут заслуговують Слонячі ворота - копія автентичних воріт 1899 року, зруйнованих під час війни.
Фото: Imago/Schöning
Берлінський KaDeWe (Торговий дім Заходу) - найбільший універмаг Європи. Особливою славою користується його гастрономічний відділ, в якому продається 34 тисячі видів продуктів. Цей багатоповерховий магазин з'явився на бульварі Курфюрстендамм у 1907 році. Зараз щодня його відвідують понад 50 тисяч покупців.
Фото: Getty Images
Далі маршрут автобуса пролягає через парк Великий Тіргартен, у центрі якого на місці перетину декількох автомобільних доріг знаходиться площа Велика Зірка, закладена наприкінці 17-го століття. У центрі площі в 1873 році в пам'ять про прусські військові успіхи встановили колону Перемоги. Скульптуру богині Вікторії жителі німецької столиці називають "Золотою Ельзою".
Фото: picture-alliance/dpa/P. Zinken
У північній частині парку Тіргартен знаходиться палац Бельвю - резиденція федерального президента Німеччини. Цей палац у стилі раннього класицизму побудований на березі річки Шпреє у 1786 році для одного з прусських принців. Сильно постраждав від пожежі під час Другої світової війни, але був відновлений в 1959 році і служив резиденцією президентів ФРН в Західному Берліні.
Фото: Fotolia/RCphoto
Гострі на язик мешканці німецької столиці прозвали цю будівлю в берлінському районі Тіргартен "вагітної устрицею" ("Schwangere Auster"). Конгрес-центр, в якому зараз працює Будинок культур світу, зведений у 1957-1958 роках в рамках міжнародної будівельної виставки Interbau.
Фото: draghicich - Fotolia.com
Будівля Рейхстагу була зведена у 1884-1894 роках. Сьогодні вона є місцем засідань німецького Бундестагу. Новий купол Рейхстагу, створений під час реконструкції будівлі після возз'єднання Німеччини за проектом британського архітектора Нормана Фостера, щодня відвідує до 8 тисяч осіб.
Фото: Fotolia/Stefan Delle
Від Рейхстагу зовсім поруч до Бранденбурзьких воріт, прикрашених Квадригою - колісницею богині Перемоги. Ворота звели у 1789-1791 роках в стилі класицизму. Завоювавши Берлін, Наполеон наказав перевезти Квадригу до Парижа, однак після перемоги над французами її повернули на місце.
Фото: picture-alliance/dpa/L. Schulze
На бульвар Унтер-ден-Лінден автобуси 100-ї лінії потрапляють, зробивши невеликий гак, об'їжджаючи Паризьку площу. На цій площі знаходяться готель Адлон, посольства Франції і США. Назву бульвару дали липи. Перші дерева посадили тут ще в середині 17-го століття за наказом курфюрста Фрідріха Вільгельма I. Протяжність вулиці до Палацового моста не перевищує півтора кілометра.
Фото: Imago
Бульвар Унтер-ден-Лінден, який довгий час був свого роду візитівкою прусської столиці, багатий на пам'ятки цього періоду. Серед них - монумент Фрідріха Великого. Він зараховується до числа найвідоміших кінних пам'ятників 19-го століття і вважається найважливішим твором видатного німецького скульптора епохи класицизму Християна Даніеля Рауха.
Фото: picture alliance/chromorange/U. Gnoth
Від великого короля - до видатного вченого. На Унтер-ден-Лінден знаходиться головний будинок берлінського університету, заснованого за ініціативи Вільгельма фон Гумбольдта, чиє ім'я він зараз носить (Humboldt-Universität). Будівля була зведена у 1748-1766 роках для принца Генріха Прусського. Університету палац подарували 1810 року. Серед його випускників - майже тридцять нобелівських лауреатів.
Фото: picture-alliance/dpa
Навпроти університету розташована площа Бебельплац, яка отримала ім'я Августа Бебеля після війни. У 1933 році вона стала місцем спалення 20 тисяч книг, влаштованого націонал-соціалістами. У центрі, точніше - під землею, знаходиться меморіал, який нагадує про цю варварську акцію. У просторі під скляною плитою встановлено порожні білі стелажі - підземна бібліотека спалених книг.
Фото: picture-alliance/Eibner-Pressefoto
На площу Бебеля виходить собор Святої Ядвіги, побудований у 1747-1773 роках за образом римського Пантеону. Він був першим католицьким храмом, зведеним в протестантській Пруссії після Реформації. Церкву присвятили католицькій черниці - покровительці Сілезії і Бранденбурга. Є головним храмом Берлінського архієпископства.
Фото: picture-alliance/Arco Images/Schoening
У цій же частині Унтер-ден-Лінден в колишній королівській гауптвахті "Нойє-Вахе" розташований головний німецький меморіал, присвячений жертвам воєн і тиранії. Будівлю звели на початку 18-го століття як вартове приміщення для охорони палацу. У День народної скорботи, що відзначається в листопаді, перші особи держави покладають вінки до скульптури Кете Колльвіц "Мати із загиблим сином".
Фото: picture-alliance/dpa
Цойггауз - найстаріша будівля на бульварі Унтер-ден-Лінден і одна з найкрасивіших. Була закладена як арсенал у 1695 році. Зведена в епоху бароко. Двічі руйнувалася і відновлювалася: після окупації Берліна військами Наполеона і після Другої світової війни. Зараз в будівлі знаходиться Німецький історичний музей.
Фото: Fotolia/elxeneize
Залишаємо Унтер-ден-Лінден. Автобус їде повз Палац кронпринців та Стару комендатуру. Палац у стилі пізнього класицизму зараз використовується для проведення виставок. Будівля комендатури була майже повністю зруйнована під час Другої світової війни і пізніше знесена. Відновлення було закінчено в 2003 році.
Фото: picture alliance/ZB/P. Grimm
Далі на своєму маршруті 100-й берлінський автобус проїжджає через кам'яний Палацовий міст, побудований через річку Шпреє у 1821-1824 роках за проектом видатного німецького архітектора Карла Фрідріха Шинкеля. Монументальні скульптури, задумані зодчим для прикраси моста, були встановлені на ньому вже після його смерті. Вони зображують античних богів і героїв.
Фото: picture-alliance/Arco Images/P. Schickert
У цьому місці багато пасажирів автобуса роблять зупинку. Якщо ні, то сюди обов'язково потрібно повернутися пізніше. З лівого боку одразу за мостом знаходиться Музейний острів. На парк Люстгартен виходить фасад Старого музею. Будівля побудована у 1825-1830 роках за проектом Шинкеля в стилі неокласицизму. Зараз в ній розташовується зібрання античних творів мистецтва.
Фото: picture-alliance/robertharding/E. Scriven
Праворуч від Старого музею знаходиться Берлінський кафедральний собор. Збудований на Музейному острові у 1894-1905 роках він є чи не найбільшим та найважливішим євангелічним храмом Німеччини. Його творці використали у своєму проекті архітектурні елементи італіського Відродження та епохи бароко. Щорічно собор відвідують близько 700 тисяч туристів.
Фото: picture-alliance/dpa/P.Zinken
Форум Маркса та Енгельса. Цей пам'ятник у східній частині міста нагадує про соціалістичне минуле. Скульптурний ансамбль створений у 1980-ті роки. Після возз'єднання Німеччини його пропонували знести, однак залишили, дещо пересунувши через будівництво метро.
Фото: picture-alliance/dpa
Якщо щодо скульптур Маркса та Енгельса можно сперечатись, то ось відносно фонтана Нептуна суперечок не виникає. Він вважається чи не найгарнішим у місті. Своєю появою перед Червоною ратушею водограй зобов'язаний Карлу Фрідріху Шинкелю. Реалізував його ідею скульптор Рейнґольд Беґас - представник берлінського напряму необароко. Фонтан урочисто відкрили у 1891 році.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Bertuch
Неподалік від Червоної ратуші на вулиці Карла Лібкнехта знаходиться найдавніший діючий храм Берліна - середньовічна церква Святої Марії. Перша письмова згадка про цю пам'ятку архітектури, зведену у готичному стилі, відноситься до 13-го століття. Через руйнування та процеси реконструкції у зовнішньому вигляді церкви також з'явились елементи бароко та неоготики.
Фото: picture alliance/dpa/S. Stache
Церква Святої Марії знаходиться поруч з телевежею на Александрплац - найвищою спорудою в Німеччині та четвертою за висотою у Європі (368 метрів). Вежа була введена в експлуатацію у 1969 році. Її характерний силует є архітектурним символом Берліна. Кількість відвідувачів перевищує мільйон людей щорічно. Підйом на висоту 210 метрів займає лише 40 секунд.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Stache
Александерплац - кінцева зупинка. Широко відомим тут є "Годинник світового часу", біля якого залюбки призначають зустрічі мешканці та гості Берліна. Цей годинник встановили тут ще за часів НДР, коли реставрували площу у 1969 році. Щоб повернутись на Bahnhof ZOO, знавці рекомендують поїхати на 200-му маршруті.