26 жовтня Кабінет міністрів приголомшив своєю ініціативою зі збільшення мінімальної заробітної плати з 1 січня одразу вдвічі - з 1600 до 3 200 гривень. Адже у проекті бюджету, який лише тиждень тому у першому читанні ухвалила Верховна Рада, було заплановано вдесятеро менше зростання - на десять відсотків. Прем'єр Володимир Гройсман заявив, що ініціатива покликана "навести лад на ринку оплати праці", а президент Петро Порошенко пояснив цей крок необхідністю "боротьби з бідністю і захистом працівників". Більш конкретні очікування влади від такого кроку озвучив голова Держаної фіскальної служби Роман Насіров. Це - детінізація економіки та збільшення надходжень до бюджету.

З тіні на світло?

Справді, питання детінізації, як і раніше, стоїть дуже гостро, оскільки значна частина економіки, за різними оцінками - близько 50 відсотків, знаходиться у "тіні". Ця закономірність зберігається вже протягом багатьох років, і жодні заходи влади, які б мали сприяти легалізації бізнесу, бажаного результату не приносять.

Одна з найвідоміших схем тінізації в Україні - це виплата офіційної зарплати на мінімальному рівні, а решти грошей - у конвертах. Таким чином власники бізнесу уникають сплати єдиного соцвнеску та інших відрахувань. І підвищення на 100 відсотків мінімальних зарплат мало б значно збільшити і податкові відрахування бізнесу, на що влада і розраховує.

Утім, опитані DW експерти висловлюють сумніви у досягненні таким кроком успіхів у боротьбі з тіньовим сектором. "Детінізація мало залежить від різного роду податкових ставок, вона найбільше залежить від довіри до влади, до послідовності, чіткості, прозорості, прогнозованості її дій. Поки що, на жаль, у нас цього немає. І я боюсь, що такі експерименти можуть певним чином ускладнити ситуацію з довірою до влади", - зазначив DW директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Своєю чергою, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь допускає, що ініціатива уряду може призвести навіть до зворотного ефекту. "Це може призвести до зростання тінізації економіки, якщо бізнес вважатиме, що ефективніше виходити в тінь, ніж платити з нових вищих зарплат соціальні відрахування", - зазначив експерт.

Інші ризики

Як вказує Василь Юрчишин, такі різкі підвищення створюють величезні ризики девальвації та інфляції. Окрім того, експерт прогнозує, що "такими агресивними діями, які ставлять під загрозу макроекономічну стабільність і збалансування", буде, швидше за все, дуже стурбований Міжнародний валютний фонд (МВФ). "А це ігнорувати не можна. Є дуже великі сумніви, що це рішення узгоджувалось з МВФ і знайде у ньому зрозуміння", - переконаний Юрчишин.

Сумніваються експерти і у тому, що в уряді здійснювався якісний аналіз і оцінка результатів такого підвищення зарплат. "Рішення виглядає не дуже добре продуманим. Дуже схоже на те, що подвоїти зарплату вирішили не тому, що був якийсь розрахунок, а просто подумали, що це виглядає досить непогано, тому давайте подвоїмо", - стверджує Жолудь. А на думку Юрчишина, ця історія "дуже схожа на політичну популістську тезу". "Такому різкому підвищенню має передувати інформація про ресурси і джерела, за рахунок яких можна настільки і миттєво підвищувати мінімальні заробітні плати, проте зрозумілі і раціональні джерела фінансування відсутні. Уряд лише говорить про те, що у нього є інші джерела, крім емісії, але по-партизанськи зберігає їх у таємниці", - зазначив Юрчишин, додавши, що українська економіка наразі не має вільних ресурсів для такого значного підвищення.

Крім того, обидва експерти не виключають, що ініціатива уряду у кінцевому підсумку призведе до зростання безробіття, оскільки підприємствам, особливо малому та середньому бізнесу, доведеться скорочувати працівників через значне збільшення податкового навантаження.

Погляд зсередини

В українських галузевих асоціаціях, з якими поспілкувалась DW, по-різному оцінюють ініціативу уряду. Генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький висловив цілковиту підтримку змінам, адже, у разі, якщо відбудеться детінізація на аграрному ринку, будуть створені більш конкуренті умови. "Це означає, що усі, хто платив мінімальні зарплати, будуть змушені піднятись до рівня середньої, яка в агросекторі складає 3 700 гривень, і це вирівняє конкуренцію. Усі працюватимуть в конкурентних однакових умовах з точки зору собівартості продукції", - сказав Висоцький. На його думку, мінімальна зарплата на рівні 3 200 гривень не є для аграрного бізнесу таким навантаженням, яке, враховуючи рентабельність в секторі АПК, може спричинити банкрутство будь-якого підприємства в будь-якому регіоні України.

Протилежної думки дотримується голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості "Укрлегпром" Тетяна Ізовіт. "Боюсь, що ця ініціатива з підвищенням зарплат вдвічі, яку влада підносить як велику перемогу, для представників галузі легкої промисловості буде жахіттям", - зазначила вона у коментарі DW. Вона пояснює, що підвищення мінімальної зарплати вдвічі, з одного боку, вдарить лише по бізнесу, який працює легально і сплачує податки, а з іншого - жодним чином не вплине на зайнятих у тіньовому секторі. А внутрішній ринок товарів легкої промисловості, який знаходиться в "тіні", за словами Ізовіт, становить близько 70 відсотків. За її даними, середня зарплата по галузі становить 3 400 гривень у 2016 році (у 2015 - 2 900 гривень), і в багатьох областях реальна зарплата є меншою за 3 200 гривень. Наслідком такого кроку голова "Укрлегпрому" називає ймовірне скорочення зайнятості та повернення такого явища як заборгованість з виплат зарплат на економічно активних підприємствах. Крім того, додає Ізовіт, уряд не радився з бізнесом щодо такого різкого підвищення, а в генеральній угоді, укладеній між урядом, роботодавцями та профспілками лише у серпні 2016 року, йшлося про зростання "мінімалки" на 10 відсотків.  

Голоси знизу

Василь Юрчишин застерігає, що усе навантаження із підвищення мінімальної зарплати вдвічі ляже на середній клас, а також на малий і середній бізнес. Останній вже висловлює своє велике занепокоєння майбутніми змінами, та пояснює, що у бізнесу не буде іншого виходу, окрім як підвищувати ціни. "У теперішніх умовах таке штучне підвищення "мінімалки" оплачуватиме споживач, інакше просто доведеться або взагалі не платити зарплати, або закриватися. Для підприємця таке підвищення, насамперед, означає зростання витрат на податки. На мою думку, така ініціатива аж ніяк не мотивує малий бізнес платити білі зарплати, скоріше навпаки", - сказав у розмові з DW приватний підприємець з Києва Тарас С.

"За таких умов з нового року недержавному сектору доведеться практично вдвічі більше коштів перераховувати до держбюджету. Це достатньо серйозний ріст видатків, і для деяких видів бізнесу він може бути критичним", - додає приватний підприємець з Вишгорода Олександр Крикніцький. За його словами, тоді перед бізнесом постане питання, чи варто взагалі офіційно оформлювати працівників на роботу. "І напевно ми зіштовхнемося з тим, що працівників переведуть на цивільно-правові угоди, за якими ніхто не сплачує відрахувань, переоформлять на пів-ставки або взагалі формально звільнять. Бізнес знайде шляхи для уникнення додаткових витрат", - прогнозує підприємець.