Те, що називається у Сполучених Штатах «грінкард», у Євросоюзі має стати «блакитною картою». Брюссельська директива, ухвалена 2009 року, передбачає надання однакових правил перебування для працівників з країн, які не належать до ЄС, із європейськими фахівцями. Німецький уряд взяв відстрочку на три роки, щоб реалізувати цю директиву та запровадити «блакитну карту ЄС». При цьому Німеччина офіційно, як і раніше, не хоче бути країною мігрантів.

Але важко й далі закривати очі на разючі демографічні факти. До 2030 року Німеччині, порівняно з нинішньою ситуацією, буде не вистачати шести мільйонів фахівців, такі нові підрахунки Федерального агентства з питань праці. Директор Інституту майбутнього праці (IZA) Клаус Циммерманн попереджає, що таке різке зменшення робітничого потенціалу гальмуватиме економічне зростання та іноваційну динаміку: «Демографічний спад – до 2030 року до 77 мільйонів, а до 2060-го до 65 мільйонів – загрожує, крім усього іншого, підірвати фінансові основи нашої соціальної безпеки».

Ізольований ринок праці

Найбільшою перешкодою на шляху до німецького ринку праці досі був дохід, який мав пред'явити іммігрант з країни, що не входить до числа членів ЄС. Він дорівнює, щонайменше, 66 тисячам євро на рік. Представники німецького бізнесу кажуть, що ця планка аж надто висока. І навіть Об'єднання німецьких профспілок критикує той факт, що на рік на підставі нинішніх правил видавалося лише близько 150 дозволів на проживання.

Відтепер це має змінитися. Закон, який, на виконання європейської директиви щодо висококваліфікованих іноземців, німецький Бундестаг обговорював першого березня у першому читанні, прописує суттєве зниження цієї зарплатної планки. Той, хто хоче здобути німецьку "blue card", повинен пред'явити лише диплом про вищу освіту та, щонайменше, 44 тисячі євро заробітку від німецького працедавця.

Такий іноземний працівник отримує дозвіл на проживання, а через три роки роботи – дозвіл на постійне проживання (Niederlassungserlaubnis). Ті, хто заробляє від 48 тисяч євро на рік, отримують необмежений в часі дозвіл на перебування в Німеччині негайно, їм три роки чекати не потрібно. Дружина або чоловік такої особи має право одразу починати пошук роботи, а також не повинен доводити знання мови.

Для лікарів, інженерів та техніків у тих галузях, де конче необхідні робочі руки, мінімальна планка зарплати має бути знижена до близько 35 тисяч євро.

Студенти мають залишатися у Німеччині

Для того, щоб затримати в Німеччині випускників вищих учбових закладів, їм пропонується «блакитна карта». Вони можуть протягом одного року після отримання диплому працювати за фахом, який опанували під час навчання. Якщо їм вдається після цього знайти роботу, що відповідає їхньому диплому, то через два роки їм гарантується право на постійне проживання в Німеччині. Це буде стосуватися також тих, хто отримує в Німеччині професійно-технічну освіту.

Федеральний уряд таким чином дає сигнал амбітним фахівцям за межами Євросоюзу, каже Оле Шредер, парламентський статс-секретар у міністерстві праці. "Ми хочемо сказати: ви нам потрібні, приїздіть зі своєю родиною, у вас є майбутнє в Німеччині. Ми хочемо бути відкритими до світу та привабливими для найрозумніших голів у світі."

Критики бачать необхідність серйозних доопрацювань

Одначе опозиція сумнівається, що зниження рівня мінімальної зарплати саме по собі буде достатнім, аби залучити до Німеччини більше закордонних працівників. Аби підвищити привабливість країни для імігрантів, потрібно змінити політичний та суспільний клімат, вважає Мехмет Кіліч із Союзу 90/Зелені: "Основою для цього є, по-перше, надійна перспектива в плані отримання права на проживання, по-друге – м'яка система отримання громадянства і, по-третє, - ефективна протидія расизму.»

Кіліч бачить в усіх трьох пунктах потребу серйозних доопрацювань. Так, наприклад, «блакитною картою» передбачається, що імігранти втрачають своє право на проживання, якщо протягом перших трьох років свого перебування отримають соціальну допомогу. «Дозвіл на постійне проживання з передумовами порушує ключовий принцип нашого закону про міграцію»,- вважає Кіліч. Таким чином, Німеччина, на думку політика, і далі матиме імідж закритого суспільства.

Поліпшення очікуються

Соціал-демократична партія також критикує проект. Її представники побоюються демпінгу, якщо межі для мінімального доходу будуть настільки занижені. "Ми кажемо про інженерів, математиків, природознавців, чия початкова зарплатня становить 39 тисяч на рік. На нашу думку, немає потреби далі знижувати планку в професіях, де існує брак робочої сили",- підкреслює депутат Даніела Кольбе.

Верхня палата німецького парламенту - Бундесрат - висловила свою позицію щодо законопроекту. Федеральні землі погодять його лише за певних умов. Для них є найголовнішим, щоб «блакитну карту» могли також отримати закордонні фахівці без диплому про вищу освіту. Цим Бундесрат натякає на гостру нестачу у Німеччині працівників з догляду за літніми людьми, хворими та інвалідами.

Автор: Сабіне Кінкартц
Редактор: Євген Тейзе