З 16 до 18 лютого в столиці Баварії проходить Мюнхенська конференція з питань безпеки. Заявки на участь у цьому найбільшому в світі профільному форумі надіслали близько 600 політиків, представників бізнесу та громадських організацій, у тому числі 20 глав держав і урядів, близько 40 міністрів оборони і стільки ж очільників МЗС.

Головні теми зустрічі - питання безпеки в Європі, контроль над озброєннями, трансатлантичні відносини, "гарячі точки" на Середньому та Близькому Сході. Але йтиметься також про напруженість у відносинах між Заходом і Росією, анексію Криму і конфлікт на сході України. Увечері в п'ятницю, 16 лютого, на полях мюнхенської конференції, зокрема, проходить нова зустріч у неповному "нормандському форматі" - міністрів закордонних справ Німеччини, Росії та України. За словами глави українського МЗС Павла Клімкіна, міністр закордонних справ Франції участі в ній не братиме, оскільки не зміг приїхати на конференцію.

"Блакитні шоломи" - остання надія?

Попередня така зустріч відбувалася тут же в Мюнхені рік тому. Тоді міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) оголосив про досягнуту домовленість встановити перемир'я на Донбасі. Але, як і попередні домовленості про режим припинення вогню, ця домовленість виявилася невдовзі порушеною. Перестрілки на сході України тривають.

Тепер всі надії покладають на миротворчу місію ООН - якщо в Раді Безпеки вдасться узгодити мандат і зону відповідальності "блакитних шоломів". Поки що уявлення Москви й Києва з цього приводу різняться, але німецькі дипломати з обережним оптимізмом оцінюють шанси на досягнення компромісу.

Обнадіюють їх сигнали з Росії: президент Володимир Путін, мовляв, не виключає участі оонівських миротворців і в контролі над російсько-українським кордоном у зоні конфлікту. А уповноважений Бундестагу в справах німецьких військовослужбовців Ганс-Петер Бартельс (Hans-Peter Bartels) вже передбачає участь своїх підопічних у місії "блакитних шоломів" на території Донбасу.

Роль Берліна і Парижа на Донбасі

"У разі реалізації місії "блакитних шоломів" на сході України Німеччина в тому чи іншому вигляді візьме в ній активну участь, - заявив Бартельс. - Це може торкнутися і Бундесверу". При цьому уповноважений послався на проект коаліційної угоди, щойно виробленої на переговорах консерваторів і соціал-демократів, які формують новий уряд Німеччини.

У цьому документі, щоправда, головна роль у справі подолання конфлікту на Донбасі відводиться Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ), але й Берлін з Парижем не залишаються осторонь.

"Німеччина та Франція будуть і надалі інтенсивно сприяти вирішенню конфлікту на сході України і реалізації мінських домовленостей, - йдеться у коаліційній угоді. - У центрі таких зусиль перебувають насамперед дотримання перемир'я і відведення всіх важких озброєнь, а також збройних підрозділів з цього району. Такий розвиток слід підстрахувати місією ООН".

На шляху до мандату Радбезу ООН

Зіґмар Ґабріель вбачає у такій місії шанс прискорити процес мирного врегулювання на Донбасі. Щоправда, пояснив кореспонденту DW його прес-секретар Райнер Бройль (Rainer Breul), погоджений усіма зацікавленими сторонами мандат "блакитних шоломів" повинен бути таким, щоб місія змогла вирішити поставлені перед нею завдання. Рішення з цього приводу - компетенція Радбезу ООН, але, додав він, на зустрічі в "нормандському форматі" можуть бути намічені пункти, за якими є сенс вести подальші переговори.

Що ж стосується можливої німецької участі в майбутній місії "блакитних шоломів" на сході України, то офіційний Берлін вважає передчасним говорити про це. "Німеччина - надійний партнер ООН і, зрозуміло, буде підтримувати цей процес (вироблення мандата, - Ред.), - заявив, відповідаючи на запитання DW, офіційний представник оборони ФРН Міхаель Геньес (Michael Henjes), - але зараз ще занадто рано обговорювати сили і засоби, які могла б виділити Німеччина до складу такої майбутньої місії".

При цьому, дав зрозуміти Геньес на урядовій прес-конференції в п'ятницю, 16 лютого, в уряді Німеччини - коли і якщо мова взагалі дійде до німецької участі - будуть, зрозуміло, враховувати історично обумовлену складність відрядження німецьких солдатів на схід України. Але підтримка місії ООН, за його словами, може бути не лише особистою участю в ній військовослужбовців Бундесверу.

Що думають німці про Бундесвер на Донбасі?

Тим часом у німецькому інтернеті - в коментарях до публікацій про можливу участь Бундесверу в миротворчій місії на сході України - розгорнулася жвава дискусія на цю тему. Думки висловлюються різні. Одні вважають, що військовослужбовцям з країн НАТО, як, утім, і з самої Росії, у цьому регіоні робити нічого, "блакитні шоломи" повинні бути сформовані з представників нейтральних держав.

Інші побоюються, що "нейтрали" стануть легкою здобиччю сепаратистів, що втрати "блакитних шоломів" будуть захмарними, що вони опиняться в ролі заручників, за яких вимагатимуть високий політичний викуп. Успішною така місія, мовляв, може бути тільки тоді, йдеться в одному з коментарів, якщо Німеччина і Франція відправлять на схід України щонайменше по 10 тисяч озброєних до зубів солдатів, які матимуть право на самооборону і, якщо знадобиться, на вогонь у відповідь по цілях на території Росії.

Треті взагалі категорично виступають проти участі Бундесверу в такій місії і наводять історичні аргументи. Ось що пише в коментарі один з німецьких користувачів інтернету: "З огляду на дії німецьких військ в Україні в 1941-1944 роках (а мій батько теж був у їх складі), я вважаю, що було б політичною помилкою в настільки емоційно напруженій ситуації застосовувати саме Бундесвер".