Ґерд Брендель належить до нового покоління журналістів. Ні, не за віком. Волосся на його голові сивого кольору. Брендель робить сучасне радіо для Інтернету і тільки для Інтернету. Це його приватний проект – таке собі «кухонне радіо». Послухати це радіо можна лише в запису, або як зараз модно говорити – в режимі «подкастингу», завантаживши на комп’ютер або так званий айпод, компактний програвач звукових файлів.

«Ми хочемо робити те, що нас цікавить, без часових і стилістичних обмежень. Ми пускаємо в ефір все, тобто не ріжемо і не чистимо. Вмикаєш мікрофон, говориш, вимикаєш, ставиш в Інтернет, завантажуєш, слухаєш.»

Брендель працює вільним журналістом. Кухонне радіо – це його хобі. Щотижня по середах він зустрічається з трьома друзями в берлінській квартирі. На кухонному столі – пляшки з пивом, два мікрофони, записувальний пристрій. До імпровізованої студії запрошують гостей: одного разу це може бути астролог, іншого – бомж. А може бути політик. Кожен може розказати якусь цікаву історію, переконаний Брендель.

Майбутнє радіо вже є сьогодні

Його щомісячна аудиторія 40 тисяч слухачів, які користуються Інтернетом. Торік проект «Кухонне радіо» було висунуто на Grimme Online Award – найпрестижнішу нагороду в німецькій онлайн-журналістиці. Отже, чи можна сказати, що «кухонне радіо» – радіо майбутнього? Чи означає прихід нових технологій і форматів кінець традиційного мовлення? Дітмар Тім, голова онлайн-відділу німецького радіо «Дойчландфунк»:

«Я вважаю, що ні. Це оживляє класичне радіо й надає йому нового імпульсу. Радіо вже давно змінилося. Тепер воно має не тільки нові можливості мовлення – Інтернет чи мобільний зв'язок, а також подкастинг, блоги та форуми – всі ці нові тенденції присутні й на радіо.»

DW: свобода думок також в Інтернеті

«Німецька хвиля» теж не відстає від нових технологій. Для неї, як для міжнародного мовника, Інтернет – це додаткова можливість нести інформацію в країни, де свобода преси обмежена або взагалі відсутня. Крістіан Граммш, програмний директор компанії наводить приклад блогів – як називаються популярні в усьому світі інтернет-щоденики:

«Це якісно новий рівень, коли, наприклад, у іранському суспільстві жінки пишуть блоги, тобто демонструють своє право на вільну думку. Що вони пишуть – майже не має значення. Важливий уже сам факт, що вони наважуються не відповідати уявленням духовних лідерів Ірану про роль жінки в суспільстві. Це вказує на новий етап розвитку.»

Обережно: блоги!

Саме в Ірані чи Китаї цікаво стежити за блогами, бо з них можна дізнатися більше достовірної інформації про життя в цих країнах, каже Граммш. І все ж таки: переважна більшість блогів у світі – це приватні щоденники, які не мають відношення до політики чи суспільного життя.

У Німеччині понад 200 тисяч блогів, каже професор Марсель Махіль, який викладає журналістику в університетах Лейпцига і Дортмунда:

«Можливо, найбільша користь від блогів – це наштовхувати журналістів на нові ідеї та джерела інформації. Але тут з’являється критичний момент – контроль за якістю інформації й перевірка джерела. Я вважаю фатальним, якщо професійні журналісти почнуть копіювати матеріали з блогів, навіть якщо вони вказуватимуть їх як джерело.»

Марсель Махіль каже, що користувачам у сучасному інформаційному світі дедалі складніше зорієнтуватися й вибрати справді надійну і перевірену інформацію. Допомогти в цьому – завдання журналістів, незалежно від того, чи вони працюють у газеті, на радіо чи в Інтернеті.

За матеріалами кореспондентів