1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Технології

Рада зробила крок до блокування веб-сайтів без дозволу суду

Лілія Ржеутська | Стас Соколов
5 липня 2018 р.

Комітет Верховної Ради дав зелене світло законопроекту, який дозволяє правоохоронцям на 48 годин без рішення суду блокувати веб-сайти. Журналістські організації і правозахисники говорять про наступ на свободу слова.

ІТ-фахівці кажуть, що законопроект дозволить відстежувати трафік у Мережі
ІТ-фахівці кажуть, що законопроект дозволить відстежувати трафік у МережіФото: Imago/Schöning

У боротьбі в інформаційній війні з Росією українські законодавці, схоже, готові до суперечливих заходів. Нашумілий законопроект №6688, який зокрема дозволить блокувати веб-сайти без рішення суду на 48 годин, 4 липня схвалив комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони й рекомендував ухвалити в першому читанні, а вже потім повернути до комітету на доопрацювання. Голосування має відбутися у четвер, 5 липня.

Спроба узаконити досудове блокування сайтів в Україні вже була. Улітку минулого року група депутатів з фракції "Народний фронт" (НФ) подала два законопроекти, якими пропонувала внести зміни до чинного законодавства в інформаційній сфері. Документи мали різні номери, але однакову назву "Щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері". Автори законопроектів пропонували дозволити Службі безпеки України (СБУ) блокувати на 48 годин доступ до інформаційних ресурсів і сервісів в інтернеті за рішенням прокурора, слідчого чи Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), а вже потім звертатися до суду.

Тоді ці законопроекти гостро розкритикували журналістські організації, Українська Гельсінська спілка з прав людини, а також омбудсман України.

Після критики один з законопроектів-близнюків автори відкликали, інший відклали до кращих часів. Вони настали 21 червня цього року. Цього дня спікер Верховної Ради, член партії "Народний фронт" Андрій Парубій, несподівано запропонував включити до порядку денного сесії законопроект №6688. Той рік пролежав у комітеті з нацбезпеки та оборони, який очолює також член НФ Сергій Пашинський. "Це інформаційна безпека країни, це протидія загрозам національній безпеці", - пояснив Парубій. Із другої спроби вони погодились включити законопроект "фронтовиків" до порядку денного.

 Відповідь на кібератаки

Ініціатори документу кажуть, що просто виконують рішення РНБО від квітня минулого року про персональні санкції. Воно зобов’язує депутатів Верховної Ради розробити та впровадити механізм блокування інформаційного ресурсу операторами та провайдерами через телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні мережі. Як відомо, РНБО України очолює теж представник НФ Олександр Турчинов.

Один з авторів законопроекту Дмитро Тимчук вказує на те, що передбачені законопроектом 48 годин надаються для того, щоб СБУ якраз змогла отримати рішення суду. За цей час, за його словами, можна оперативно нейтралізувати інтернет-ресурс, звідки, наприклад, розсилається вірус. "Україна не раз стикалася з масованою кібератакою, однак інструментів швидкої нейтралізації такої кіберзагрози досі немає", - зауважує депутат від НФ.

Чимало експертів у ІТ-галузі висловлюють сумніви щодо ефективності таких кроків. Приміром, фахівець з кібербезпеки компанії DATAS Technology Єгор Папишев вважає, що через законопроект в Україні можуть увести цензуру в інтернеті, унеможливити анонімність, а також детально відстежувати трафік користувачів. Він допускає, що також зростуть ціни на доступ до мережі, а ринок провайдерів монополізується. "Наскільки все це збільшить кібербезпеку нашої країни? На макрорівні - на нуль, зеро, анінаскілечки", - написав він у Facebook. Співзасновник Berezha Security Володимир Стіран також зазначає в соцмережі, що законопроект може стати першим кроком в бік тотального контролю держави над інформаційним полем.

"Небезпечний" вплив на владу

Окрім узаконення досудового блокування сайтів у законопроекті №6688 визначають, що таке "технологічний тероризм". За версією авторів, це злочини, які вчиняються через ком'пютерні мережі та інтернет з терористичною метою. Вони спрямовані зокрема на "порушення громадської безпеки", "провокації воєнного конфлікту" та на "здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій" владою, чиновниками чи об'єднаннями громадянам.  

Правозахисник Євген Захаров занепокоєний наміром блокувати за критику владиФото: DW/Olexandr Sawizky

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає таке визначення надзвичайно небезпечним, адже воно дозволяє СБУ блокувати веб-сайти, де обговорюються чи критикуються дії влади. "Миттєво блокувати інтернет-ресурс тільки тому, що на думку слідчого чи прокурора цей сайт здійснює негативний вплив на людей чи владу, серйозно підважує свободу вираження поглядів в Україні", - сказав DW Захаров. Він вказує на те, що провокувати дискусію у суспільстві про дії влади і є обов’язком медіа, однак подібні законодавчі ініціативи та визначення ставлять під загрозу свободу слова в Україні.

"Тиранія у чистому вигляді"

В Інституті масової інформації (ІМІ) занепокоєні тим, що галузь онлайн-ЗМІ в Україні може опинитися під контролем СБУ. "Якщо законопроект буде ухвалений, то це тиранія у чистому вигляді. Адже не всі слідчі чи прокурори, які ухвалюватимуть рішення про блокування сайтів без рішення суду, є компетентними у питаннях медіа і свободи слова", - обурена виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Вона припускає, що після голосування за документ в Україні почнеться масове блокування всеукраїнських "неугодних" сайтів, які критикують владу, слідчими з регіонів. Романюк не виключає, що цю норму можуть використовувати як механізм тиску на бізнес-конкурентів. "Блокування ресурсу на кілька днів - це великі втрати, зокрема і для онлайн-бізнесу. За два дні бізнес може бути знищений повністю", - каже представниця ІМІ.

Коаліція "За вільний Інтернет" застерігає українську владу, що цей законопроект надмірно обмежує права людини і в разі його ухвалення українці можуть засипати скаргами Європейський суд з прав людини. "Коли необмежена дискреція влади (вирішення питань на власний розсуд. - Ред.), коли вона робить те, що хоче без чітко встановлених критеріїв, з точки зору прав людини це погану. Європейський суд багато розглядав подібних справ", - констатує медіаюрист Платформи прав людини, представник коаліції "За вільний Інтернет" Олександр Бурмагін.

Натомість депутат Тимчук вважає  критику необґрунтованою. Він зазначає, якщо рішення суду після блокування сайту не буде, а саме блокування стало наслідком зловживань якоїсь посадової особи в СБУ, то ЗМІ завжди може подати до суду. "Я не можу зрозуміти: люди, які волають про те, що Україна "програє в інформаційній війні" і "безсила перед кіберзагрозами", при найменшій спробі виправити ситуацію, не змінюючи тембру голосу, починають голосити про "диктатуру" і "утиск свободи слова", - написав Тимчук на свій сторінці у Facebook.

Калькування Росії?

Інтернет-асоціації України також обурені ініціативою депутатів повернути до життя законопроект про досудове блокування сайтів. Адже він зобов’язує інтернет-провайдерів придбати власним коштом і використовувати обладнання для блокування  доступу до веб-ресурсів. "Цей законопроект інтегрує нас до Росії, де так само блокують доступ до сайтів. Де Європа?", - запитує представник Інтерне асоціації України Іван Пєтухов.

До виваженості під час голосування депутатів закликала й директорка Amnesty International Ukraine Оксана Покальчук. "Треба дуже обережно ставитися до подібних законів, щоб декларований захисний механізм не перетворився на інструмент цензури", - написала вона в соцмережі щодо схвального вердикту комітету.

Правозахисник Захаров підтверджує, що українські депутати скалькували російські обмеження в інтернеті. "Практика блокування сайтів в Росії успішно діє. Наш сайт там неодноразово блокували таким чином, але навіть там було рішення суду. Насторожує, що українська влада вдається до російських методів. Це означає, що  у нас немає розуміння факту, що Україна може виграти війну з Росією лише тоді, коли насправді буде вільною, демократичною державою", - резюмує він.. 

Репортери без кордонів: Україна - зона ризику для журналістів (19.12.2017)

01:41

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW