З фолк-співачкою Джоан Баез поета й виконавця власних пісень Ділана єднає не лише протест проти істеблішменту, але й короткий роман. 1963-го року вони разом взяли участь у "Марші на Вашингтон".

Було б применшенням говорити про Ділана лише як про фолк- і рок-співака. Він сам як витвір мистецтва, симбіоз американської культури. І тут варто згадати про його акторський доробок: наприклад, 1973-го року він знявся у вестерні "Пет Герретт та Біллі Кід"

Окрім своїх турне, Боб Ділан нерідко бере участь і в благодійних концертах. На цьому фото 1971-го року він на одній сцені з легендарними екс-бітлами Рінго Старром та Джорджем Гаррісоном. 40 тисяч глядачів прийшли на концерт у Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку. Зібрані кошти пішли на допомогу біженцям з Бангладеш.

Великим вокалістом Боба Ділана важко назвати. Але гугнявий вокал став його візитною карткою. З роками його голос змужнів. Як і раніше, він залишився гугнявим. Але тепер це більше пасує його харизмі.

Боб Ділан вже двічі отримував ступінь почесного доктора наук. 2008-го року він став лауреатом Пулітцерівської премії за визначний вплив на поп-культуру. 2012-го року з рук Барака Обами митець отримав Президентську медаль Свободи - найвищу цивільну відзнаку в США.

Ділану не звикати до життя на валізах. Щороку він дає близько ста концертів, а його "турне без кінця" триває з 1988-го року. 24 травня, втім, у митця вихідний - це його день народження.