Античні грецькі і римські статуї були кольоровими, а не білими. Останнім часом у науковців не лишилося сумнівів у цьому. Виставка у Франкфурті показує античні статуї в їх яскравих оригінальних кольорах.
Реклама
Нова виставка у Франкфурті: кольоровий бік античного мистецтва
Виявляється, що стародавні скульптури античності були кольоровими, а не білими, якими ми їх зазвичай бачимо в музеях. На виставці у музеї Liebieghaus у Франкфурті можна побачити понад 100 відтворених робіт.
Мармурова голова жіночого божества часів Стародавнього Риму є частиною виставки "Боги в кольорі - золоте видання" у Франкфурті. У ній представлені реконструкції, які дають уявлення про те, як античні скульптури могли колись виглядати. Але те, що античність була кольоровою, беззаперечний факт.
Дослідження виявили масу нової інформації. Наприклад, куратор виставки у Франкфурті, археолог Вінценц Брінкманн (Vinzenz Brinkmann) зміг повністю реконструювати елементи декору на куртці цього лучника.
Статуя "Кора у пеплосі" була виявлена в руїнах Акрополя. Оригінал виставлений в музеї Акрополя в Афінах. Коли дослідники вивчали оригінальний розпис на одязі, вони виявили, що він був прикрашений зображеннями тварин. Символи також вказували на те, що це була статуя богині.
Фото: Liebieghaus Skulpturensammlung
Кольоровий одяг
Ця знаменита мармурова статуя була створена близько 100 року до нашої ери і належить до пізнього періоду давньогрецького мистецтва. Фігура представляє жінку з накинутим плащем. Завдяки роботі дослідників з'явилася можливість підтвердити та відтворити оригінальне забарвлення статуї (на фото). Оригінал зберігається в Національному археологічному музеї в Афінах.
Інший проєкт дослідників був присвячений статуї Музи, яка стоїть. На ній теж можна було знайти численні сліди фарби. Для виставки в Liebieghaus у Франкфурті були створені три невеликі реконструкції, щоб показати різні варіанти того, як міг виглядати оригінал. Чому тільки міг? Тому що нині не завжди можливо достеменно визначити чіткий колір.
На виставці в Liebieghaus на додаток до робіт з мармуру також можна побачити копії бронзових статуй. Для того щоб вони здобули бажаний колір, статуї були змінені для відтворення природного процесу патинування - свого роду окислення, яке зазвичай викликає вітер. Через патинування бронза спочатку зеленіє, а потім чорніє.
Коли ми думаємо про стародавні статуї, то часто уявляємо фігури з білого каменю, які довгий час домінували в музейних колекціях. Але останніми роками суспільство знову почало усвідомлювати, що багато з цих старожитностей колись були яскраво розфарбовані.
На виставці "Боги в кольорі - золоте видання", яка представляє понад 100 розфарбованих скульптур у музеї Liebieghaus у Франкфурті-на-Майні, відвідувачі можуть стати свідками поліхроматичної трансформації античних статуй і побачити їхні оригінальні, яскраві відтінки.
Міф щодо безбарвності
"Ця дивна концепція безбарвних скульптур сходить до епохи Відродження", - каже археолог Вінценц Брінкманн (Vinzenz Brinkmann), який є куратором виставки та керівником музейних відділів старожитностей та Азії. Відтоді як він почав дослідження в Афінах 40 років тому, Брінкманн вивчає кольори античних скульптур. Свій професійний досвід він використав під час підготовки виставки.
"В ті часи в Римі проводилося багато будівельних робіт, завдяки яким скульптури знаходилися одна за одною. Вони вже були повністю безбарвними ", - пояснив він DW. А тому спершу іншого уявлення, за словами науковця, про скульптури не було.
Водночас простота безбарвності відповідала популярній ідеології того періоду. "Безбарвні скульптури використовувалися як візуальні зображення епохи Просвітництва", - додав Брінкманн.
За словами археолога, через відсутність кольору фігури втратили свою сексуальність і тому "їх поставили, так би мовити, на п'єдестал".
Навіть знахідка статуї Лаокоона і його синів в Римі в 1503 році, на якій були знайдені залишки фарби, не змогла змінити думку про те, що стародавні статуї були білими.
Але, як показує виставка, фарби широко використовувалися в часи античності, причому греки і римляни розмальовували свої скульптури не тільки для краси, але і аби пропрацювати історію кожної роботи. Поліхромія давала митцям більші можливості для культурного і художнього вираження.
Нові знахідки - і реакція фашистів
Міф про безбарвність було додатково спростовано під час розкопок у Помпеях в 18-му столітті. Знахідки, зроблені в той час, показали незаперечні залишки фарби на численних предметах. Помпеї були зруйновані виверженням вулкана в 79 році нашої ери , і лава, що залила місто, захистила знахідки та зберегла їхні кольори.
У 19-му столітті великі розкопки на Акрополі в Греції завдали по цьому міфу ще більший удар. "Саме там були знайдені скульптури, знищені персами під час штурму Акрополя в 480 році до нашої ери", - зазначив Брінкманн.
"Коли афіняни повернулися до міста, вони не відновили ці скульптури, а поховали їх під святилищем, що допомогло їм зберегтися. Коли археологи розкопали їх через дві з половиною тисячі років у 1886-87 роках, деякі кольори були ще свіжими і неймовірно прекрасними", - сказав археолог. Тож до кінця 19-го століття стало вже точно зрозуміло: античність не була білою. Вона була кольоровою.
Але зі збільшенням впливу фашизму в 20-му столітті концепція знову помінялася. Кольорові статуї античності не вписувалися в естетику диктаторів Муссоліні, Франко, Гітлера чи Сталіна. Вони просто були занадто чуттєвими, каже Брінкманн.
"Треба враховувати, наскільки сильно втрата кольору зменшує чуттєвість; наскільки абстрактною стає сексуальність античних статуй, коли зникає колір", - додає він.
На виставці експонується понад 100 предметів, у тому числі 60 реконструкцій. Виставка є продовженням іншої, яка була проведена у Мюнхені у 2003 році і потім демонструвалася в 30 містах по всьому світу. Поточна виставка також мандруватиме світом. Зокрема, її покажуть у таких містах як Неаполь, Нью-Йорк та Сідней.
В музеї Liebieghaus у Франкфурті виставка "Боги в кольорі" працюватиме до 30 серпня 2020 року.
Які музеї варто обов'язково відвідати в Берліні
У столиці Німеччини налічується понад двісті музеїв, галерей, виставкових залів, історичних та інших експозицій. DW представляє найбільш відвідувані з них.
Фото: picture-alliance/dpa/Wolfram Steinberg
Топографія терору: 1,3 мільйона відвідувачів щороку
Уже багато років список найбільш відвідуваних музеїв Берліна очолює експозиція "Топографія терору" (Topographie des Terrors) - інформаційно-виставковий центр, присвячений злочинам націонал-соціалізму. Центр розташований неподалік від Потсдамської площі на місці, де в 1933-1945 роках були штаб-квартири гестапо і СС.
Фото: DW/M. Lenz
Меморіал Берлінського муру: 1,1 мільйона відвідувачів на рік
На другому місці так само місце, пов'язане з історією Німеччини в XX столітті. Меморіальний комплекс Берлінського муру (Gedenkstätte Berliner Mauer) розташований на вулиці Бернауер штрассе. Тут можна дізнатися про історію зведення стіни і долі людей, які намагалися втекти в Західний Берлін через цю частину німецько-німецького кордону в 1961-1989 роках.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Gambarini
Пергамський музей: 780 тисяч відвідувачів на рік
Хоча головний експонат - Пергамський вівтар - до 2023 року перебуває на реставрації, цікавість до самого Пергамського музею (Pergamonmuseum) не вщухає. Ця скарбниця античного, ісламського і близькосхідного мистецтва на Музейному острові нині є третім за популярністю музеєм Берліна. На світлині зображені Ворота Іштар - восьмі ворота у мурах Вавилона.
Фото: picture-alliance/360-Berlin/J. Knappe
Німецький історичний музей: 775 тисяч відвідувачів на рік
Дві тисячі років німецької історії під одним дахом на бульварі Унтер-ден-Лінден: від завоювань Карла Великого через розпочату Мартіном Лютером Реформацію і до возз'єднання Німеччини. Колекція Німецького історичного музею (Deutsches Historisches Museum) налічує мільйон об'єктів і предметів. У залах виставлено в цілому близько 7 тисяч експонатів.
Фото: Horst Rudel
Новий музей: 770 тисяч відвідувачів на рік
Фонди цього музею містять один з найвідоміших творів мистецтва в світі - скульптурний портрет дружини фараона Ехнатона - бюст Нефертіті. Крім мистецтва Стародавнього Єгипту, в Новому музеї (Neues Museum) також експонується археологічна колекція доісторичного періоду і ранньої історії Старого Світу.
Фото: picture-alliance/U. Baumgarten
Музей природознавства: 734 тисячі відвідувачів на рік
Відвідувачів Музею природознавства (Museum für Naturkunde) з глибини століть, точніше - півтораста мільйонів років, вітає більш ніж 13-метровий скелет брахиозавра. Це - найбільший зібраний скелет динозавра у світі. Поповнювати тутешні колекції розпочали ще 1810 року в Берлінському університеті. Нині в них налічується близько 30 мільйонів об'єктів.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Settnik
Єврейський музей: 620 тисяч відвідувачів на рік
Будівля цього музею, спорудженого за проєктом видатного британського архітектора Даніеля Лібескінда, нагадує розколоту зірку Давида, що символізує розрив у більш ніж 1700-річній історії німецьких євреїв в роки Голокосту. Єврейський музей (Jüdisches Museum) в берлінському районі Кройцберг відкрито 2001 року. Він є найбільшим таким музеєм в Європі.
Фото: picture-alliance/dpa/akg-images/D.E. Hoppe
Німецький технічний музей: 593 тисячі відвідувачів на рік
Візитівкою Німецького технічного музею (Deutsches Technikmuseum) є цей "родзинковий бомбардувальник". На таких літаках в Західний Берлін доставляли все необхідне для життя під час блокади в 1949 році. Серед інших експонатів - вітряні млини, паротяги, кораблі, а також копія першого в світі комп'ютера, створеного в 1936 році Конрадом Цузе.
Яким було життя в НДР? Якими були будні східних німців? Відповідь на це питання можна отримати в Музеї НДР (DDR-Museum) в районі Берлін-Мітте. Відвідувачі можуть посидіти в старенькому авто "Трабант", подивитися на обставу типової квартири в панельній багатоповерхівці і зазирнути в кімнату для прослуховування міністерства держбезпеки - "штазі".
Фото: DDR Museum, Berlin 2019
Палац Шарлоттенбург: 548 тисяч відвідувачів на рік
У десятці найбільш відвідуваних музеїв німецької столиці - палац Шарлоттенбург (Schloss Charlottenburg). Це пам'ятник епохи бароко, купол якого вважається одним з архітектурних символів Берліна. Палац був закладений в 1695 році як літня резиденція майбутньої королеви Пруссії Софії Шарлотти - бабусі Фрідріха Великого.