Першими бомбити Дрезден мали американці. Однак через низьку хмарність 13 лютого 1945 року в небо піднялися британські ескадрильї. Важкі бомбардувальники "Ланкастер" Королівських військово-повітряних сил Великобританії були вже майже над містом, коли о 21:45 у Дрездені завили сирени повітряної безпеки.

Бомбардування Дрездена у ніч з 13-го на 14 лютого відбувалося двома хвилями з тригодинною перервою між першим і другим повітряним ударом. Перший тривав усього 15 хвилин. Однак уже після нього щільно забудований Дрезден палав однією гігантською пожежею, яка перетворила центр міста на згарище.

Бомбардувальники скидали на місто спочатку фугасні бомби, які руйнували дахи й відкривали дерев'яні конструкції, а потім - запалювальні. Другий удар був особливо страшним для пожежних служб і рятувальників, а також для тих, хто ще залишався серед живих у вогняному пеклі. Називаються різні цифри загиблих. Більшість експертів вважає, що внаслідок бомбардувань загинули близько 25 тисяч людей.

До лютого 1945 року Дрезден практично не зазнавав бомбардувань з боку союзників по антигітлерівській коаліції. За три лютневі дні, під час яких тривали повітряні нальоти, було зруйновано близько чверті промислових підприємств і більше половини непромислових будівель міста. Від житлових будинків у його центральній частині лишилися самі руїни. Відновлювати місто із попелу довелося жінкам.

Під час бомбардувань 13-15 лютого 1945 року була зруйнована і Фрауенкірхе - один із найвідоміших лютеранських соборів Німеччини. Влада НДР не стала відновлювати церкву й перетворила її на меморіал. Лише після возз'єднання Німеччини почалося відновлення барокової церкви. Хрест на її бані виготовив у Англії син пілота, який брав участь у бомбардуванні Дрездена.

Урочисте відкриття відновленого собору відбулося у 2005 році. Чорними плямами на світлому фасаді Фрауенкірхе виділяються оригінальні камені, які збереглися після бомбардування.

Дрезден знову вважається одним із найкрасивіших міст Німеччини і користується великою популярністю серед туристів. До Другої світової війни населення міста становило 642 тисячі людей. Нині у столиці федеральної землі Саксонія проживає близько 550 тисяч осіб.

Місто відновлене. Однак про бомбардування Дрездена й досі не забули. Пам'ять про нього і сьогодні викликає суперечки і провокує конфлікти, до яких залучені історики, політики, антифашисти, неонацисти, пацифісти, представники громадянських ініціатив та церков. Щороку у Дрездені вирують пристрасті: як відзначати роковини бомбардувань і чи варто це робити взагалі.

6 червня 1944 року увійшло в історію як "День Д". Це був вирішальний день. Висадка союзних військ у Нормандії ознаменувала відкриття другого фронту проти Гітлера. Це був початок кінця Другої світової війни та фашистського панування.

Таку кодову назву мала військова операція союзних військ. Берегові полоси Нормандії також отримали військові найменування: "Юта", "Омаха", "Ґолд", "Сорд" та "Джуно". Окрім американців, британців, поляків, канадців та французів у цій історичній висадці брали участь також греки, чехи та австралійці.

Верховним головнокомандувачем союзних збройних сил у північній Європі був генерал США Дуайт Д. Ейзенхауер, пізніше 34-й президент Сполучених Штатів Америки. За кілька місяців до цієї операції Ейзенхауер уже керував висадкою союзних військ на Сицилії та материковій Італії.

Незадовго до запланованого початку таємної операції "Оверлорд" у Нормандії розпочалися буревії та тривалі дощі. Несподівані погодні умови змусили відповідальних за операцію перенести дату вторгнення на один день - на ранок 6 червня 1944 року. Тоді й розпочалася найбільша десантна операція у військовій історії.

У "День Д" на берег висадили близько 160 тисяч солдатів. На п'яти відрізках суші вони штурмували укріплення так званих "Атлантичних валів", якими забарикадувався німецький Вермахт. Це був смертельний наказ, бо спочатку незахищені союзні солдати мали пройти крізь воду, а потім по відкритій місцевості під ворожим вогнем німецьких військових.

Пізніше десантників сприймали як героїв, бо мало хто з них лишився живим. Вони були першими, хто ще в темряві мав висадитися у тилу ворога і зайняти там ключові позиції. Деякі з них не тільки розмальовували обличчя задля маскування, як показано на фотографії, а й робили бойову розмальовку та ірокез, щоб залякати ворога.

Спочатку союзники бомбардували узбережжя Нормандії. Тисячі десантників висадилися у тилу ворога. Потім до французького берега наблизилася більш ніж тисяча військових і близько 4200 десантних кораблів. Тисячі літаків і танків були задіяні у якості підкріплення. Бомбардування здійснювали по сусідніх селищах передусім по позиціях Вермахту.

Операція "Оверлорд" стала вдалою також завдяки тому, що німецьке командування у Нормандії абсолютно не очікувало її. Союзники доклали усіх зусиль, аби нацистська Німеччина до останнього вірила, що ціллю запланованого вторгнення є місто Кале, розташоване північніше.

Відволікаючий маневр виявився вдалим: верхівка нацистського командування думала, що може дозволити собі розважальну поїздку до Парижа чи відпустку додому. Як генерал-фельдмаршал Ервін Роммель, котрий поїхав відмічати 50-річчя своєї дружини до південної Німеччини. На фотографії: німецькі війська Вермахту на узбережжі Нормандії у 1940 році ще не підозрюють, що чотири роки потому будуть переможені.

Гітлер 6 червня 1944 року перебував в Оберзальцберзі. Як написав журнал Spiegel, військові повідомили його про висадку союзників лише о десятій годині ранку. Ніхто не наважувався турбувати "фюрера". На цю новину Гітлер ейфорично вигукнув: "Кращими новини і бути не могли!" Тепер, мовляв, англійці нарешті там, "де ми можемо їх перемогти".

Навіть попри те, що висадка союзних військ у Нормандії стала одним із поворотних пунктів Другої світової війни, минуло ще 11 місяців, перш ніж війна у Європі скінчилася. Багато солдатів, що брали участь у боях "Дня Д", були вислані до бойових дій в азійсько-тихоокеанському регіоні. Там війна тривала до вересня 1945 року.

Близько 57 тисяч солдатів союзних військ загинули у ході операції "Оверлорд", 155 тисяч було поранено і 18 тисяч зникли безвісти. З німецького боку було 200 тисяч загиблих. Висадку союзників у Нормандії відзначають кожного року 6 червня. Поряд із офіційними представниками держав, котрі брали участь в операції, разом збираються літні ветерани, часом із найвіддаленіших місць.