За місяць до позачергових парламентських та президентських виборів турецький президент Реджеп Таїп Ердоган опинився у непростій ситуації, не в останню чергу - через економічні проблеми в країні. Попри те, що Ердоган міг похвалитись зростанням ВВП на 7,4 відсотка у минулому році, багато економістів сумніваються, що цифри відображають справжній стан турецької економіки.

І навіть якщо вірити офіційним цифрам, проблеми - очевидні. Рівень безробіття високий, особливо серед молоді. "Більша частина зростання пов'язана із внутрішнім споживанням", - каже Ердал Ялчин (Erdal Yalcin), професор з економічних відносин в університеті Констанца (HTWG). І великі державні будівельні проекти, і видатки компаній та приватних домогосподарств - усі вони фінансуються за рахунок кредитів.

Як наслідок, турецька ліра постійно дешевшала. І це дійсно проблема для країни, яка більше імпортує, аніж експортує. Рівень інфляції нині складає близько 11 відсотків - понад удвічі більше, ніж 5 відсотків, які прогнозував раніше турецький центробанк.

"Корінь зла"

Аби протидіяти зниженню курсу валюти, центробанку, власне, довелося би підвищити відсоткові ставки. "Туреччина потребує іноземного капіталу для підтримки зростання, заснованого на споживанні, - каже Ялчин. - Але рівень довіри інвесторів знижується. І це бомба сповільненої дії".

Президент Ердоган зайняв жорстку позицію та тисне на формально незалежну установу, стримуючи її від підвищення відсоткових ставок. Високі відсоткові ставки - "корінь всього зла", заявив турецький президент минулої п’ятниці. Натомість вже цього тижня в інтерв’ю Bloomberg додав: якщо виграє на виборах, контролюватиме центробанк іще більше.

Частині виборців така позиція президента до вподоби. Це компанії та родини, які мають борги, і вони, ясна річ, виступають проти підвищення ставок. Проте назовні, на ринки капіталу Ердоган послав руйнівний сигнал. Ліра і надалі втрачає свої позиції.

Це особливо складно для великих турецьких корпорацій, тому що вони часто беруть кредити в іноземній валюті. Знецінення ліри робить ці борги дорожчими та призводить деякі з них до неплатоспроможності. Постраждали навіть невеликі компанії та домогосподарства: слабка валюта може збільшити інфляцію в імпортозалежній Туреччині.

Низький кредитний рейтинг

Прибутковість турецьких державних облігацій зросла до рекордного рівня. Іншими словами, інвестори більше не бажають вкладати гроші в країну на попередніх умовах. На початку травня рейтингове агентство S&P знизило кредитний рейтинг Туреччини до "BB-". Те саме у березні зробило інше рейтингове агентство - Moody's.

Усе це лишає державі, компаніям та громадянам мало простору для маневру. І саме зараз, коли вони залежать від дешевих кредитів, потік капіталу опинився під загрозою.

Президент відреагував, як це часто буває, різко - аби зібрати очки у внутрішній політиці. "Валютні спекулянти, процентне лоббі та вороги Туреччини, які працюють під виглядом рейтингових агентств не є нашою відповідальністю", - заявив він.

Загроза витоку капіталу?

Різкі заяви Ердогана без огляду на втрати, власне, не є чимось новим. "Проте цього разу це може дійсно потерпіти крах, - каже економіст Ердал Ялчин. - Якщо турецька ліра і надалі девальвуватиме, може відбутися так званий Fire Sale, тобто терміновий розпродаж, а іноземний капітал піде з країни протягом кількох днів".

Навіть Ердоган з його ручним режимом контролю над капіталом не зможе цьому протистояти, вважає економіст Ердал Ялчин. Економічна правда полягає в тому, що Туреччина зіштовхується з важкими часами. "Це призведе до банкрутств і банкрутств для бізнесів та родин, тому що політика побудована на боргах не може довго триматись", - каже Ялчин.

У прогнозованому погіршенні ситуації Ялчин також бачить причину рішення Ердогана перенести вибори з листопада  на 24 червня.Таким чином вперше і президент і парламент будуть обрані одночасно.

Що робити, Туреччино?

Незалежно від результатів виборів, виникає питання: як можна поліпшити стан економіки країни. "Основною проблемою, звичайно, є нестабільність", - говорить Ердал Ялчин.

Інвестори все більше стримуються через напружені відносини країни з Європейським Союзом, головним торговим партнером Туреччини. І їм цікаво, в якому напрямку країна розвиватиметься з усе більш автократично правлячим президентом.

Ще в березні Ердоган наголошував, що він не полишає прагнення Анкари отримати повне членство в ЄС. Європейська Комісія відреагувала на це холодно: "Туреччина надто делеко відсунулася від ЄС величезними стрибками". "За нинішних обставин немає жодних планів початку нового етапу (переговорів про вступ)", - йдеться в доповіді Єврокомісії.