Міжнародний валютний фонд лише торік затвердив нову програму допомоги Україні, обсягом близько 16 мільярдів доларів. Співпраця спочатку йшла добре. Але у лютому-березні нинішнього року до Києва прибула чергова місія МВФ, щоб перевірити надання наступного траншу позики. Представники фонду тоді не схвалили продовження кредитної лінії, і ось вже майже півроку як фінансова підтримка «заморожена».

Чергова інспекція мала приїхати наприкінці серпня, та, як повідомив МВФ 25 серпня, вона переноситься на кінець жовтня. Відповідне оголошення фонд зробив після зустрічі у Вашингтоні з представниками українського уряду та Національного банку. Для фахівців така звістка була цілком очікуваною, адже українська влада далеко не просунулась із виконанням двох ключових домовленостей з МВФ – підвищення пенсійного віку та підвищення тарифів на газ населенню. «Прибуття місії перенесено на жовтень, аби дати Україні час імплементувати пенсійну реформу,- пояснює експерт Німецької групи радників при уряді України Роберт Кірхнер. - Бо інакше розмова точилась би лише довкола планів. Зараз МВФ зрозуміло говорить: м'яч на вашій стороні. Спочатку зробіть те, про що ми домовилися.»

МВФ не відступить

Однак з підвищенням пенсійного віку жінкам - з 55 до 60 - уряд вагається, припускає економіст Борис Кушнірук. Так експерт пояснює зволікання з пенсійною реформом. У червні віце-прем´єр Сергій Тігіпко вніс до парламенту проект пенсійної реформи, але документ досі не набув чинності. «Під формальними приводами затримали цей документ у Верховній Раді. Було б бажання – можна було б провести позачергову сесію,- каже Кушнірук. - Але уряд і Партія регіонів усвідомлюють, що ситуація з рейтингами і так погіршується, тому додатково погіршувати її їм би не дуже хотілося».

Кірхнер додає, що пенсійна реформа нині непопулярна, та у довгостроковій перспективі вона є для країни конче необхідною, тому що «в Україні обсяг пенсій відносно ВВП є одним з найвищих в світі». І, як переконаний німецький фахівець, Міжнародний валютний фонд щодо цього «не піде ані на крок назад».

Другим серед непопулярних кроків, домовленим з МВФ, є підвищення цін на газ для населення. Однак уряд вважає за краще і далі закривати дірки в бюджеті  «Нафтогазу», спричинені заниженими цінами, аніж наражатись на гнів пересічних українців, пояснюють позицію Києва обидва економісти. «МВФ, безперечно, вимагає, щоб із популізмом закінчували. І чинна влада не може вирішити, що їй робити»,- каже Кушнірук.

Гроші МВФ – страховка від нової хвилі глобальних криз

За півроку накопичилась вельми солідна сума кредитів - майже 4,8 мільярда доларів, яку Україна не отримала. Це транші, які МВФ планував виплатити у березні, червні та вересні - по 1,6 мільярда кожен. Очевидно, українських можновладців заспокоює відносна нормалізація у державних фінансах, розмірковує Борис Кушнірук: «Якщо дивитися з точки зору поточної ситуації в бюджеті, то начебто додаткових валютних резервів Україні і не потрібно. І навіть можна було б почати повертати перші транші. Але проблема полягає в тому, що насувається нова хвиля глобальної економічної кризи: Зрозуміло, що для уряду і Нацбанку буде важливо мати достатньо резервів для того, щоб зглажувати можливі ризики і коливання».

Наскільки важливою є для України фінансова підтримка МВФ, показала фінансова криза 2008-2009 років, нагадує Роберт Кірхнер: "МВФ відіграв важливу роль в тому, щоб Україна, яка була вражена кризою чи не найбільше серед країн Європи, не зазнала повного колапсу. МВФ дозволив запобігти гіршому. Держава, на щастя, не зазнала дефолту." І тому перерва у співпраці з МВФ – поганий сигнал не лише для тих, хто прагне структурних реформ в Україні, але й для інвесторів, підкреслює економіст.

Очікується, що Верховна Рада повернеться до законопроекту про пенсійну реформу шостого вересня - після парламентських канікул. Спікер Володимир Литвин заявляє, що до документу потрібно внести "технічні уточнення".

Автор: Захар Бутирський
Редактор: Євген Тейзе