Після двох місяців марного очікування, що Київ погасить тримільярдний борг перед Москвою, російський мінфін, як і обіцяв, вирішив стягнути заборгованість в судовому порядку. Як розповів журналістам міністр фінансів РФ Антон Сілуанов, 17 лютого Росія подала позов проти України до Високого суду Лондона. У відповідь міністерство фінансів України заявило 18 лютого, що налаштовано "рішуче" відстоювати свої інтереси в суді.

За словами Сілуанова, російська сторона неодноразово заявляла про готовність обговорювати можливості позасудового врегулювання боргової суперечки, але "Україна виявилася не готова вести переговори в дусі "доброї волі". Він також висловив надію, що лондонський суд "неупереджено розгляне суперечку між двома суверенами, яка стосується невиконання боргових зобов'язань за єврооблігаціями".

"Борг Януковича"

Мова йде про випущені Україною єврооблігації на суму у три мільярди доларів США, які Росія придбала у 2013 році на кошти Фонду національного добробуту. Боргові зобов'язання за цими паперами Київ повинен був погасити до 20 грудня 2015 року. Однак за два дні до спливання цього терміну українська влада запровадила мораторій на виплату боргу. "Україна вирішила допустити дефолт за своїми борговими зобов'язаннями замість того, щоб вести переговори", - зазначили тоді в російському мінфіні.

Влада в Києві тим часом називає російський кредит хабаром колишньому президенту України Віктору Януковичу за відмову підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом у кінці 2013 року. Тоді російський президент Володимир Путін пообіцяв Януковичу позику в розмірі 15 мільярдів доларів, які Київ повинен був отримати через розміщення єврооблігацій. Спірні три мільярди доларів стали першим траншем цього кредиту. Щоб отримати ці кошти, Україна розмістила на Ірландській фондовій біржі облігації, які Росія придбала в повному обсязі.

"Звичайно, ми будемо працювати з тим, щоб довести, що це був насправді хабар і за формою, і за змістом. І те, що це буде розглядати лондонський суд, дає нам додаткові можливості для цього. Ми до цього готуємося, і найближчим часом будуть зроблені всі відповідні меседжі", - сказав 18 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Вдалий момент для позову

Тепер Москва має намір стягнути номінальну вартість облігацій, а також невиплачені відсотки у розмірі 75 мільйонів доларів і судові витрати. На думку міністра економіки РФ Олексія Улюкаєва, Росія виграє судовий процес зі стягнення заборгованості з України.

Шанси домогтися рішення суду на свою користь у Росії дійсно "дуже високі", вважає керівник практики вирішення спорів інвестиційно-фінансової компанії "Горизонт Капітал" у Москві Василь Іцков. Він нагадав, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) визнав борг Києва перед Москвою суверенним, а не комерційним, тому правила реструктуризації українських боргів, на які погодилися комерційні кредитори (списання 20 відсотків заборгованості та продовження терміну погашення на чотири роки), для Москви не діють.

У середині грудня МВФ оприлюднив заяву, у якій визнав український борг перед Москвою суверенним. Це означає, що до настання строку погашення Київ повинен був надати російській владі пропозиції щодо реструктуризації заборгованості, яких, утім, так і не надійшло. Росія вибрала вдалий момент для подачі позову, враховуючи нещодавню критику на адресу Києва з боку МВФ, зазначив аналітик шведського банку SEB AB Пер Хаммарлунд, якого цитує агентство Bloomberg. Днями глава фонду Крістін Лагард попередила, що МВФ може припинити надавати Києву фінансову допомогу в зв'язку з повільним просуванням в Україні реформ, включаючи боротьбу з корупцією.

Незвичайний кредит

Гроші, надані Росією Києву, - незвичайний за міжнародними стандартами кредит, оскільки його форма не відповідає змісту, зазначає запрошена старша наукова співробітниця Інституту міжнародної економіки імені Петерсона у Вашингтоні Анна Джелперн.

За змістом - це фінансова допомога однієї держави іншій, пояснює Джелперн в статті для Інституту Петерсона. Такі борги, пише вона, як правило, не торгуються на фондовому ринку і повинні бути реструктуризовані через Паризький клуб, неформальну групу країн-кредиторів, яка допомагає державам-боржникам знаходити прийнятні способи виплати проблемних боргів. Однак за формою, продовжує Джелперн, це облігаційна позика, яку Україна отримала, розмістивши на комерційних умовах папери на фондовому ринку.

"Одіозний" борг України?

На думку Джелперн, надані Києву три мільярди доларів вважаються нелегітимним, або, як його часто називають, "одіозним" боргом, тобто залученим деспотичним режимом і не використаним для потреб населення. У зв'язку з цим лондонський суд може визнати облігаційний випуск недійсним, передбачає вона в статті, опублікованій в листопаді на сайті вашингтонського аналітичного центру "Атлантична рада".

Враховуючи напружені відносини Росії із Заходом, на рішення міжнародного суду дійсно може вплинути політичний фактор, вважає Іцков з "Горизонт Капіталу". На думку професора права в Університеті Дьюка в США Міту Гулаті, чиї слова наводить агентство Bloomberg, рішення суду може виявитися не на користь Росії, якщо суддя встановить, що у Москви були плани щодо анексії Криму ще до того, як були оформлені документи з облігаційної позики Києву.

Однак Майкл Вайбель, професор міжнародного права в Кембриджському університеті, вважає, що Росія може представити в суді "досить переконливу аргументацію". Дуже малоймовірно, що фактор Криму якось вплине на рішення суду, вважає експерт. У суді Київ, можливо, підніме питання "одіозності" боргу, а також буде вказувати на відмову Росії брати участь в його реструктуризації на умовах приватного кредитора, міркує експерт в письмовому коментарі у відповідь на запит DW. "Але я сумніваюся, що якийсь із цих аргументів зіграє роль", - резюмує він.