1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Борг Януковича": Україна та Росія в очікуванні розв'язки

Дмитро Губенко
13 вересня 2018 р.

Апеляційний суд Англії 14 вересня оголосить своє рішення за скаргою України щодо боргу перед Росією на три мільярди доларів. Опитані DW експерти скептично оцінюють шанси Києва на перемогу.

Віктор Янукович (ліворуч) та Володимир Путін у Москві, 17 грудня 2013 року
Віктор Янукович (ліворуч) та Володимир Путін у Москві, 17 грудня 2013 рокуФото: picture-alliance/dpa

Суперечка щодо заборгованості України перед Росією за єврооблігаціями в три мільярди доларів, відомої як "борг Януковича", може незабаром знову повернутися в заголовки новин. У п'ятницю, 14 вересня, Апеляційний суд Англії має виголосити рішення за українською скаргою на постанову Високого суду Лондона, за якою українська сторона мала задовольнити вимоги Росії виплатити борг.

Сага про три мільярди

Ця історія почалася наприкінці 2013 року, коли в Києві вже відбувалися масові протести в рамках Євромайдану. Економічна ситуація в Україні погіршувалася, і тодішній президент Віктор Янукович почав шукати допомоги в Москві. 17 грудня 2013 року Росія надала Україні знижку ціни на газ та пообіцяла кредит на 15 мільярдів доларів. Перший транш Росія виділила вже 20 грудня 2013 року, коли Фонд національного добробуту РФ придбав на Ірландській фондовій біржі випущені українським урядом облігації на три мільярди доларів під п'ять відсотків річних.

Проте наступних траншів уже не було, адже в Україні на початку 2014 року змінилася влада. Після втечі Януковича та його соратників новий уряд під керівництвом Арсенія Яценюка визнав наявність тримільярдного боргу перед Росією і навіть своєчасно виплачував проценти. Боргові зобов'язання Україна повинна була погасити до 20 грудня 2015 року, проте за два дні до цього терміну українська влада запровадила мораторій на виплату боргу. У Києві російський кредит назвали хабарем колишньому президенту Віктору Януковичу за відмову підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом наприкінці 2013 року.

Далі події розгорталися вже у Великобританії, оскільки за умовами випуску облігацій в разі суперечки сторони могли або подати позов в англійський національний суд, або ініціювати процес в Лондонському міжнародному арбітражному суді. Росія обрала перший варіант і в лютому 2016 року подала позов до Високого суду Лондона з метою стягнути з України борг за облігаціями. У березні 2017 року суд постановив задовольнити вимоги російської сторони. Але міністерство фінансів України подало апеляцію на це рішення, після чого той же Високий суд Лондона постановив, що Росія може стягнути з України борг лише після розгляду цієї апеляції.

Борги треба платити

На думку старшого аналітика міжнародної компанії Manulife Asset Management Річарда Сегала, шанси української апеляції на успіх доволі низькі. Найбільш імовірним результатом процесу, на його думку, будуть повторні переговори щодо боргу та певний компроміс. Щоб досягнути його, щоправда, знадобиться чимало часу. "Росія може спробувати арештувати активи (українські за кордоном. - Ред.), проте навряд чи досягне в цьому успіху", - зазначає Сегал.

Професор міжнародного права Кембриджського університету Майкл Вейбель оцінює шанси України на перемогу в суді теж скептично - як один до п'яти. Втім, у випадку програшу в українського уряду залишається ще одна можливість оскаржити рішення - у Верховному суді Великобританії, нагадує професор. Це вже остання апеляційна інстанція, до якої сторони можуть звернутися в країні. А от досягнення позасудового компромісного рішення в цій справі Вейбель вважає малоймовірним.

Можливість взаємозаліку

Як один з варіантів розвитку подій експерти називають борговий взаємозалік між Україною та Росією. Сегал нагадує, що сума українського боргу за єврооблігаціями (три мільярди доларів) є близькою до 2,6 мільярда доларів, які російський газовий гігант "Газпром" має виплатити "Нафтогазу України" за рішенням Стокгольмського арбітражу. "Хоча ці справі прямо не пов'язані, жодна країна не може стверджувати, що одне рішення є легітимним, а інше - ні", - вважає аналітик.

Про можливість такого взаємозаліку говорить і виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE-Україна" Дмитро Боярчук. На його думку, пряма виплата "боргу Януковича" є політично неприйнятною для українського уряду.

Унікальний прецедент

Та хоч яким буде рішення Апеляційного суду Англії, воно в будь-якому разі стане прецедентом у міжнародному праві, переконані експерти. "Я вважаю, що це найважливіший процес щодо суверенного боргу, який англійські суди розглядали за десятиліття. Незалежно від результату, це буде дуже важливе рішення, особливо якщо Україна виграє", - переконаний Вайбель.

Своєю чергою, Сегал каже, що в світі було чимало аналогічних суперечок щодо боргів після зміни урядів, проте йому невідомо про випадки, коли вони виливалися в такі судові процеси, як процес навколо "боргу Януковича". У будь-якому разі, очевидно, що рішення Апеляційного суду Англії не стане крапкою в сазі про три мільярди.

"Росія тренується на випадок глобальної війни": експерти про "Схід-2018" (11.09.2018)

02:39

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW