Національний банк України (НБУ) вирішив надати фінустановам додаткову можливість "перетравити" різке знецінення гривні, аби таким чином вони могли уникнути банкрутства. Для цього НБУ ініціював внесення змін в законодавство. У Верховній Раді вже зареєстровано законопроект, яким передбачається, що банки, які порушили нормативи або сформували резерви під можливі втрати через девальвацію гривні, що відбулась після 6 лютого 2014 року, не визнаватимуться неплатоспроможними. Цю норму запропоновано встановити на період до 1 січня 2019 року.

Свою позицію регулятор пояснює надто складною ситуацією в країні. "Події в Криму і на сході України, руйнування господарських зв'язків між підприємствами, девальвація національної валюти, падіння реальних доходів населення серйозно погіршили стан банківської системи, - повідомив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук на сайті регулятора. - Банківській системі об'єктивно потрібен час для того, щоб відновити свої капітали". За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), з початку 2014 року в Україні вже збанкрутувало 45 банків.

Проблеми повернення коштів

Але для вкладників ця ініціатива може обернутися великими проблемами. Чимало банків, які порушують нормативи або зіткнулися з неповерненням кредитів своїх позичальників, також не повертають своєчасно депозити громадянам. Зараз НБУ вводить в такі банки тимчасові адміністрації. Після цього поверненням коштів клієнтів займається ФГВФО, який в більшості випадків починає виплати компенсацій розміром до 200 тисяч гривень вже через 1-2 місяця. За інформацією ФГВФО, з початку минулого року вкладники збанкрутілих банків вже отримали більше 36 мільярдів гривень.

Але якщо Нацбанк перестане застосовувати до банків санкції і визнавати їх неплатоспроможними, то ці фінустанови будуть продовжувати функціонувати, хоча й порушуючи зобов`язання перед вкладниками. "Багато банків уже збанкрутувало через девальвацію і ризиковану діяльність. Але якщо зараз Нацбанк не буде визнавати такі банки неплатоспроможними, їх вкладники ще довгий час не зможуть повернути свої депозити", - застерігає у розмові з DW Богдан Цимейко. Він очолює громадську організацію "Захист українського народу", що займається допомогою вкладникам банків при поверненні їх депозитів.

"Нацбанк просто потурає банкам, - вважає Цимайко. - Для банків повинен діяти один закон: якщо банк працює і виплачує депозити, то він повинен продовжувати нормально працювати, але якщо він порушує зобов'язання перед вкладниками, то сенсу в його існуванні немає".

Подібної думки дотримується й Тамаш Хак-Ковач, голова правління ОТП Банку, української доньки угорського OTP Bank. У розмові з DW він наголосив, що фінустанови, які не повертають депозити, не повинні працювати на ринку. "Наявність банків, які не виплачують депозити - це величезна проблема для всього ринку, зростає недовіра до банківської системи", - зауважив Хак-Ковач. Він висловив сумнів у тому, що банк, який перестав платити, можна повернути до нормального життя без радикальних змін. "Їх потрібно або ліквідувати, або націоналізувати", - переконаний Хак-Ковач.

Банківська підтримка

Водночас чимало банків, як того й слід було очікувати, підтримують ідею НБУ, оскільки порушення нормативів ставить під ризик банкрутства велику їхню кількість. Вони вважають, що їм зараз потрібно більше часу для приведення своєї діяльності у відповідність до всіх правил.

"Військові дії на сході, а також анексія Криму роблять обслуговування кредитів, виданих в цих регіонах, дуже проблематичним. Тому під них потрібно формувати додаткові резерви, що збільшує збитковість", - розповів DW наглядач правління українського Platinum Bank Вадим Кривовяз, який відповідає за ризики. Встановлені ж НБУ нормативи, на його думку, є адекватними лише за умов стабільного або зростаючого економічного стану країни. "Однак в умовах глибокої кризи такі жорсткі вимоги є недоцільними", - вважає Кривовяз.