Аби поліпшити життя мільярдів бідних людей на планеті, країни ООН ухвалили десять років тому вісім досить амбітних, але цілком реальних цілей, що дістали назву цілей Тисячоліття. Однак за минулі десять років просунутися в подоланні бідності, голоду, поширення смертельних хвороб чи дитячої смертності не дуже вдалося.

Особливого удару по боротьбі з бідністю завдали нещодавні глобальні економічна й фінансова кризи. Тому, відкриваючи саміт ООН, генеральний секретар організації Пан Гі Мун закликав фінансово потужні держави світу не послабляти свою допомогу бідним країнам, аргументуючи все кризою.

Генсек погодився з тим, що досягнення цілей Тисячоліття «відстає подекуди від плану». Однак Пан Гі Мун все ще вважає можливим, що до 2015 року вдасться вдвічі зменшити бідність на планеті. «У нас ще багато роботи. Але попри всі перешкоди, попри скепсис цілей Тисячоліття ще можна досягнути», - наголосив генеральний секретар ООН.

Допомагати, але й зобов’язувати

Промислово розвинені держави Заходу мають намір у майбутньому далі допомагати бідним країнам. Однак вони прагнуть у своїх нових концепціях цієї допомоги пов’язувати надання фінансової підтримки бідним країнам із певними зобов’язаннями з боку цих держав. «Йдеться не лише про самі гроші, а про те, що з цих грошей виходить», – заявила в Нью-Йорку канцлер Німеччини Анґела Меркель, окреслюючи позицію своєї країни в цьому питанні. На сучасному етапі західні країни готові надавати допомогу бідними, але водночас вони хочуть поєднати цю допомогу з широкою дискусією про те, в який спосіб можна підняти успішність програм для розвитку.

Щодо конкретної суми допомоги, то тут позиції на Заході досить таки неоднозначні. Лише п’ять країн, за даними ООН, досягли нині виконання однієї з цілей ООН і віддають 0,7 відсотка своїх ВВП на допомогу для розвитку бідних країн. Німеччина, приміром, вважає таку частку «дуже великими амбіціями». Загалом же в середньому багаті країни віддають на допомогу бідним 0,31 відсотка від ВВП.

Ще одна місія Меркель

Тим часом німецька канцлер використала саміт ООН в Нью-Йорку не лише для того, щоб радитися про те, як подолати бідність на планеті. Вона провела низку зустрічей з державними лідерами, які беруть участь у заході, задля популяризації німецької кандидатури в змаганні за місце непостійного члена Рада безпеки ООН. Йдеться про можливість перебувати на цій позиції з наступного року на дворічний термін.

Аби поліпшити німецькі позиції в цьому питанні до Нью-Йорка вирушає у вівторок і міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле. «У нас непогані шанси, але треба ретельно працювати до кінця, бо в Німеччини є успішні й важливі конкуренти», - каже глава МЗС Німеччини, маючи на увазі Канаду та Португалію. Остаточне рішення щодо того, які країни стануть непостійними членами Ради безпеки з наступного року, має ухвалюватися 12 жовтня.

Леся Юрченко / Володимир Медяний / afp / dpa