Нещодавно Україна виключила Австрію зі списку країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю. Відень погодився розкривати Києву інформацію про структуру власності юридичних осіб. Також уряд переглянув ставки в рамках Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування з Кіпром. За словами міністерки фінансів Наталії Яресько, це один із найголовніших кроків у питанні детінізації української економіки та боротьбі з виводом капіталів в офшори, який відповідає рекомендаціям Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Опитані DW експерти по-різному оцінюють результативність дій уряду.

За словами партнера податково-юридичного департаменту компанії "Делойт" Андрія Серветника, сучасні правила трансфертного ціноутворення та деофшоризації за стандартами ОЕСР - це не панацея від виводу коштів із країни. Хоча він і вважає це єдиним прийнятним способом продемонструвати бізнесові, що держава здатна на чесну гру. А Максим Копейчиков, партнер юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", не вбачає у цих кроках серйозних зрушень. На його думку, ці зміни лише спричинять додаткові витрати для бізнесу на перенаправлення грошових потоків.

Що варто зробити Україні?

Аби змусити бізнес виконувати закони, необхідно зробити більше, вважають експерти. "Для того, щоб бізнес грав за правилами, вони мають відповідати стандартам цивілізованого світу", - заявив Серветник у коментарі DW. За його словами, держава не повинна обмежувати рух коштів з України за кордон.

Схожої думки дотримується і Копейчиков: за правилами має спершу почати грати саме держава. За словами експертів, необхідні комплексні зміни: реформи податкового та митного законодавства, а також пенсійної системи, запровадження адекватного єдиного соціального внеску та притягнення до відповідальності за корупцію."Не можна грати в карти з шулером за його правилами, а держава, на жаль, постійно виступає таким шулером", - наголошує Копейчиков.

Замість обмежень - обмін даними

Країнам із поганим інвестиційним кліматом для залучення інвестицій не залишається нічого іншого, як робити правила гри простішими та прозорішими, а податки - меншими, ніж у сусідів. На думку експертів, будь-якому українцю треба дати можливість тримати свої гроші за кордоном та інвестувати в іноземні активи. Лише за таких умов, коли заощадженням нічого не загрожуватиме, їх можна буде зберігати і в Україні, вважають аналітики.

За словами партнера відділу оподаткування та юридичних послуг EY в Україні Ігоря Чуфарова, найефективніший спосіб боротьби із виведенням коштів - запровадження обміну податковою інформацію із іноземними податковими органами. Погоджується з ним і депутат Європарламенту від Чехії та один із засновників проекту Taxparency (програми боротьби з ухиляннями від сплати податків, яка була розроблена спільно з організацією Transparency International. - Ред.) Томаш Здеховський. На його думку, Україна повинна вимагати від всіх компаній розкривати своїх справжніх власників. Особливо від тих, які працюють із державними установами.

Проблема глобальна

Проблема ухилення від сплати податків актуальна і для розвинених економік. У жовтні 2014 року представники 51 держави підписали документ, який передбачає автоматичний обмін даними про банківські рахунки нерезидентів з 2017 року, що стало глобальним кроком у боротьбі з ухиленням від оподаткування. Серед країн-підписантів - Швейцарія, Люксембург, Ліхтенштейн, Британські Віргінські острови. А от Україна, хоча і була представлена на форумі, до ініціативи так і не приєдналася.

Кроки уряду в бік контролю за виведенням капіталу - це позитивний сигнал, особливо зараз, коли Україна так сильно потребує фінансової підтримки, зазначають експерти. Водночас аналітики вказують на проблему поведінки українського суспільства, яке не звикло довіряти інститутам влади і не має культури сплати податків. На думку Серветника, навіть за наявності найпрогресивніших законів українці продовжуватимуть шукати шляхів ухилення від оподаткування.