Верховна Рада ввела кримінальну відповідальність за обіцянку "неправомірної вигоди", а також прийняття такої пропозиції. Цим терміном замінили поняття "хабара", бо тепер ідеться як про матеріальні блага, так і нематеріальні активи. Якщо громадянин зробить таку пропозицію службовцеві або працівнику державного підприємства, його можуть покарати штрафом або громадськими роботами. За повторну обіцянку загрожує до двох років виправних робіт.

Прийняття такої пропозиції працівником державного підприємства, у тому числі лікарень, шкіл, ЖЕКів, також каратиметься штрафом або громадськими роботами. Службовій особі у цьому випадку загрожує до двох років виправних робіт. Раніше ж в Україні карали лише у випадку викривання отримання хабара, а не за обіцянку або її прийняття.

Окрім того, парламентарі уможливили конфіскацію майна родичів корупціонерів - якщо суд зможе довести, що його придбано за хабар. Відповідні закони, запровадження яких вимагав від України ЄС, ухвалені у четвер, 18 квітня.

Позитивні, але "куці" закони

Представники неурядових організацій, які займаються протидією корупції, вітають ухвалення цих законів. Як пояснив в інтерв'ю DW президент українського представництва міжнародної громадської організації Transparency International (TI) Олексій Хмара, подібні закони є загальноєвропейською практикою, однак новоухвалені українські мають свою специфіку.

За словами експерта, у світі такі норми поширюються не лише на державний сектор, як це зроблено в Україні, а й на приватні компанії. На думку TI, впровадження міжнародних стандартів повною мірою неможливе "через недоліки української правової системи і політичної реальності". Хмара вважає більш доцільним для України саме такий варіант через побоювання, що державний апарат міг би "використовувати цей інструмент не проти чиновників, а проти громадян".

Загроза для нелояльних чиновників?

Водночас громадський активіст не виключає, що ці закони в Україні можуть використовуватися з метою переслідування нелояльних до влади чиновників. Він стверджує, що подібним чином це відбувається із антикорупційним законом, ухваленим у 2011 році. За спостереженням експерта, в Україні масово "шукають участь нелояльних чиновників у заснуванні підприємств, організацій, роблять їх корупціонерами під надуманими приводами і, по суті, виганяють з роботи".

Олексій Хмара наводить у приклад судову справу проти мера Тростянця Юрія Бови. "Його так само звинуватили в корупції, тому що в далеких 1990-х він засновував бізнес-компанію, з якої давно вийшов, але все одно рахувався засновником", - розповідає Хмара. На його думку, справжньою причиною переслідування чиновника була саме його нелояльність до української влади.

Все залежить від реалізації

Голова правління громадської організації Центр протидії корупції Віталій Шабунін також вітає ухвалення нових законів, однак має застереження щодо їхнього втілення у життя. "Специфіка українських правоохоронних органів і прокуратури буде полягати у використанні цих законів проти сільських голів і невикористанні проти міністрів", - переконаний Шабунін.

На його думку, саме громадський сектор, журналісти та опозиція мають примушувати прокурорів і суддів застосовувати ці закони проти "справжніх, а не проти вигаданих корупціонерів" - тобто чиновників найвищих рангів, а не "лікарів, вчителів або сільських голів".

Експерти зазначають, що Україні потрібно ще чимало законодавчих новацій на підтримку боротьби з корупцією. Проблемними у цьому сенсі, за словами Олексія Хмари, залишаються питання фінансуванням політичних партій, а також реформування правоохоронного сектору та судової системи.