Український уряд у понеділок, 17 вересня, оприлюднив на своєму офіційному сайті розпорядження про інформаційно-роз'яснювальні заходи у сфері боротьби з тероризмом. Згідно з документом, СБУ, МВС, міноборони, МНС мають виявляти і припиняти поширення матеріалів "з закликами до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розпалювання расової чи релігійної ворожнечі, зазіхання на територіальну цілісність України, вчинення терористичних актів, дій, що загрожують громадському порядку" тощо. Про розкриття таких злочинів має інформуватися громадськість.

З якої причини з’явилося відповідне розпорядження щодо тероризму, чому саме тепер, незадовго до виборів, чи не пов'язані ці факти - DW в офіційному запиті попросила прокоментувати представників департаменту інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату Кабінету міністрів України. До кінця робочого дня понеділка 17 вересня відповіді не надійшло.

Де загроза тероризму?

Нині серйозної загрози тероризму в Україні не існує, попри весняні події в Дніпропетровську, коли після вибухів загинули люди, а правоохоронці класифікували це як терористичні акти, вважає експерт з питань безпеки Євген Жеребецький. "Це поодинокі випадки. В Україні немає збройного підпілля, яке готує терористичні напади",- зазначив він в інтерв'ю DW. Водночас Жеребецький зауважив, що під час передвиборної кампанії окремі особи та партії у своїх виступах та агітаційних матеріалах закликають до повалення чинної влади. На його думку, влада серйозно сприймає ці погрози, тому "це розпорядження має превентивний характер".

Не бачить поки що терористичної загрози для українців і міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога, котрий перебуває у відпустці на період виборчої кампанії, оскільки є кандидатом у депутати. Розпорядження уряду також стосується відомства, яке він очолює. "Ніякого тероризму в нас немає і бути не може, бо ми живемо не в Росії і не в Ефіопії", - написав лідер "Єдиного Центру" на своїй сторінці у facebook.

Побоювання активістів

Тим часом у середовищі громадських діячів й експертів висловлюють занепокоєння щодо того, що саме може підпадати під боротьбу з тероризмом і вважатися закликами до повалення конституційного ладу. Засновник громадської організації Інститут «Республіка» Володимир Чемерис припускає, що всі, хто пропонують змінити в Україні форму правління, автоматично потраплятимуть під нагляд правоохоронців. А це, на його думку, порушення прав людини. "Люди не тільки можуть закликати, але й діяти – виходити на акції протесту, демонстрації, вимагати змін, закликати не голосувати, якщо їм не подобається влада, форма правління чи будь-що", - обурюється громадський діяч. На його переконання, реальних терористичних загроз в Україні не зафіксовано. Він вважає, що влада намагається убезпечитися від масових виступів українців, які можуть відбутися до та після парламентських виборів.

Схожої думки дотримується і виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. "Які теракти? Це елементарний страх влади перед виступами людей та протестами. Ці дії влади спрямовані на повне обмеження громадської активності в ході виборчої кампанії", - сказала вона в інтерв'ю DW.

В урядовому розпорядженні йдеться і про те, що у ЗМІ мають висвітлювати заходи боротьби з тероризмом, інформувати громадськість про розкриті злочини та відповідальність за них, формувати в суспільстві негативне ставлення до терористичної діяльності у всіх її проявах. Як припускає Сюмар, після подібних розпоряджень у державних та підконтрольних ЗМІ з’являться «правильні» статті та передачі щодо ймовірних терористів. «В окремих випадках, коли є реальна терористична загроза, це допускається, коли доведена пряма загроза життю людей. Але в даному випадку таких фактів немає і законність цього розпорядження викликає дуже багато запитань», - каже медіа-експерт.