1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Боротьба з торгівлею людьми по-німецьки

3 грудня 2010 р.

Торгівля людьми й експлуатація працівників є і в заможних країнах ЄС, зокрема у ФРН. Більшість жертв працюють у секс-індустрії, ресторанному бізнесі або на будівництві.

Фото: DPA

Німецькі правоохоронці 2009 року розслідували 710 випадків сексуальної експлуатації. Це - лише офіційна статистика, справжні масштаби проблеми точно встановити складно. Близько сотні людей з цих 710 жертв не мали права на перебування у Німеччині. Саме нелегалам у таких ситуаціях найтяжче - вони не знають своїх прав, перебувають у постійному страху перед депортацією, тому не поспішають скаржитися на своїх кривдників.

Захист прав

Однак і права жертв сучасного рабства у Німеччині можна захистити. Завдяки підтримці Німецького інституту з прав людини і фонду «Пам'ять. Відповідальність. Майбутнє» можна вимагати у суді матеріальну компенсацію. Відповідний проект правозахисники започаткували влітку минулого року. «Одна юна жінка майже цілий рік була змушена займатися проституцією. Її кривдників засудили за торгівлю людьми. Жертва нині вимагає у земельному суді майже 200 тисяч євро відшкодування», - розповідає координатор проекту Гайке Рабе з інституту з прав людини. Однак, якщо йдеться про нелегалів, то шукати правди у суді складно, адже про всі такі випадки німецькі установи зобов'язані повідомляти відомству, що опікується іноземцями, яке повинно їх депортувати. Правозахисник Гайке Рабе наголошує, аби ефективніше протидіяти трудовій експлуатації, потрібні законодавчі зміни.

Зміна ставлення до нелегалів

За його словами, найголовніше, щоб нелегальні мігранти мали змогу звернутися до суду, не наражаючись на небезпеку, що суд сповістить відомство з питань іноземців. Крім того, жертви повинні мати дозвіл залишатися у Німеччині до завершення справи з відстоювання свого права на зарплатню і відшкодування. На практиці це означає, що нелегалам мають видавати як мінімум тимчасове право на перебування. Німецький інститут з прав людини наполягає на втіленні в життя відповідної директиви ЄС і ратифікації конвенції з протидії торгівлі людьми, ухваленої Радою Європи ще 2005 року.

Перші ознаки зміни ставлення до нелегалів вже помітно. Наприклад, зауважує Гайке Рабе, у землі Північний Рейн-Вестфалія було ухвалено рішення, згідно з яким, діти нелегалів можуть бути записані до школи без надання інформації про домашню адресу.

Автор: Марсель Фюрстенау, Наталя Неділько

Редактор: Тетяна Бондаренко

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW