Боррель: Санкції ЄС проти РФ спричинили втрати для неї
Олена Губар
20 березня 2020 р.
Санкції ЄС проти Росії обмежили подальше використання її військового потенціалу в Україні, вважає глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель. Реалізація мінських угод залишається головною умовою для змін у відносинах ЄС з РФ.
Жозеп Боррель (фото з архіву)Фото: Imago Images
Реклама
Застосовані Європейським Союзом санкції проти Москви мали значний вплив для запобігання подальшій ескалації конфлікту на Донбасі, вважає верховний представник з зовнішньої та безпекової політики ЄС Жозеп Боррель. "Обмежувальні заходи ЄС відіграли важливу роль у запобіганні подальшій ескалації конфлікту та спричинили втрати для Росії. Ми чітко встановили зв'язок між тривалістю економічних санкцій проти Росії та повним виконанням мінських угод", - сказав він у письмовому інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", оприлюдненому в п'ятницю, 20 березня.
При цьому він вважає, що обмежувальні заходи ЄС спричинили для Росії очевидні економічні та політичні втрати, а також "збільшили витрати на інтервенцію в Україні та обмежили подальше використання військового потенціалу в Україні". "Ми регулярно переглядаємо всі наші санкції. Їх оцінюватимуть, виходячи з подій на місцях та виходячи з очевидних змін у політиці Росії", - констатував глава європейської дипломатії.
Боррель наголосив, що реалізація мінських угод залишається ключовою умовою для будь-яких суттєвих змін у відносинах ЄС та Росії. "ЄС готовий повернутися до конструктивніших відносин із Росією лише в тому разі, якщо у вирішенні її конфлікту з Україною з'явиться явний прогрес", - зазначив він.
У відповідь на агресію Росії проти України та незаконну анексію Кримського півострова в 2014 році ЄС погодив рамки політики стосовно Росії, що містять п'ять основних принципів. "Ці політичні рамки дають нам можливість проявити наполегливість і водночас взаємодіяти з Росією в сферах, де є чіткі інтереси ЄС", - сказав Боррель.
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.
