Сьогоднішні закони, які регулюють правила виходу працівників на страйк, приймалися ще в епоху "залізної леді" Маргарет Тетчер. Легендарна лідер британських консерваторів за час свого перебування на Даунінг стріт 10 вивела британську економіку на новий рівень. Тоді, як і сьогодні, коли лондонська підземка паралізована на цілу добу страйками, не обходилося без протестів трудящих. Але нині страйки обурюють вже не тільки керівників великого бізнесу, які зазнають прямих збитків, але й лондонського міського голову Бориса Джонсона. "Ці страйки суто політична акція, яка не має нічого спільного із турботою про здоров’я чи покращення умов праці працівників. Тому я звертаюся до законодавців у Вестмінстері звернути увагу на те, що це вже не страйк, коли менше половини членів профспілки беруть участь", - обурився Джонсон.

Ініціатива знизу

Мер Лондона домагається внесення змін до закону, які б визначали, що страйкувати можна лише тоді, коли понад половина членів профспілки підтримає рішення вийти на страйк. Станом на сьогодні таких обмежень не існує - достатньо, аби рішення підтримала більшість. Аналогічних змін вимагає і Британська конфедерація промисловців. Там бажають бачити хоча б 40 відсотків підтримки, каже її представник Джим Блай.

"Ми вважаємо, що страйк слід починати лише тоді, коли це підтримують "знизу". А якщо такої підтримки немає, то профспілки повинні запитати себе, чи мають вони право страйкувати", - каже він.

Натомість представники профспілок нарікають, що закони щодо страйків у Великобританії і без того чи не найтяжчі у Європі, каже представниця Конгресу трудових спілок Сара Віл.

Повернення до 1980-х

"Якщо запровадити ще сильніші обмеження, це унеможливить організацію будь-яких страйків у Британії, що стане порушенням демократичних прав людини", - впевнена вона.

Схоже на те, що суперечка між обома таборами стане найзапеклішою з часів згаданої вже Маргарет Тетчер, яка у 1980-х приборкала палкий темперамент керівників профспілок. Відтоді страйки у Великобританії явище не часте, особливо, якщо порівнювати з перманентним паралізуванням Франції чи віднедавна Греції. І це, навіть незважаючи на жорсткі скорочення держбюджету, які поетапно запроваджує британський уряд, намагаючись подолати наслідки фінансової кризи.

Автор: Ніна-Марія Поттс, Дмитро Каневський
Редактор: Наталя Неділько