Україна вже втретє за останні три місяці стає однією з основних тем обговорення на засіданнях Ради ЄС у закордонних справах. У листопаді та грудні в центрі уваги перебували ситуація в Азовському морі, так звані "вибори" сепаратистів на Донбасі та атака Росії на українські судна поблизу Керченської протоки. А ось на засіданні 18 лютого глав МЗС держав ЄС хвилювали в першу чергу реформи в Україні на тлі президентських і парламентських виборів.

Могеріні вірить у продовження реформ

Протягом минулого року в Брюсселі регулярно лунали застереження, що вибори в Україні не повинні стати на заваді продовження реформ. Перед нинішнім засіданням Ради ЄС низка держав об'єднання запропонували неофіційний документ для обговорення (так званий non-paper) під назвою "Зберегти Україну на європейському шляху".

У ньому зазначається, що вибори 2019 року стануть тестом для України. "Ми справді віримо, що успішний процес реформ, який приносить процвітання, хороше врядування, верховенство права, та міцну демократію, є найкращою відповіддю України на зусилля Росії з дестабілізації та на її агресію", - зазначається у документі, який є у розпорядженні DW.

Водночас Верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні на прес-конференції за підсумками Ради ЄС не продемонструвала жодних сумнівів у тому, що реформи в Україні триватимуть. За її словами, нині, напередодні п'ятої річниці завершення подій на Майдані, Україна є іншою країною, ніж у 2014 році. "Я вірю, що цей тренд реформ продовжиться протягом цього року виборів та, очевидно, згодом, оскільки це відповідає вимогам громадян України", - зазначила вона.

Традиційно для Євросоюзу Могеріні наголосила, що у Брюсселя немає жодних преференцій щодо кандидатів: "Якими б не були результати виборів, ми продовжимо співпрацювати з державними органами, з людьми в країні. Наші відносини засновуються не на партійній політиці, а на дружбі між людьми та країнами".

Данський сніданок з Клімкіним

Водночас у ЄС очікують цілковитого дотримання стандартів Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ під час виборів. "З нашого боку є цілковита відданість підтримувати процес реформ як політично, так і економічно. Ми очікуємо вільні та чесні вибори за присутності міжнародних спостерігачів", - додала Могеріні.

Вранці цього ж дня у неї була можливість висловити всі свої очікування напряму міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну. До участі у самій Раді ЄС його не запросили. Однак глава МЗС Данії Андерс Самуельсен організував сніданок з Клімкіним. Взяли у ньому участь делегації усіх 28 держав ЄС. Основою для дискусії за сніданком і став non-paper.

Це спілкування один з дипломатів ЄС назвав у розмові з кореспондентом DW "чесним та відвертим". За його словами, сигнал підтримки України був чітким, навіть з боку тих країн, які зазвичай у цьому питанні є більш стриманими. Водночас співрозмовник зауважив, що якщо українська влада раптом уповільнить чи зупинить процес реформ, то ця підтримка може стати "проблематичною".

У свою чергу, чиновник ЄС пояснив DW, виконання яких конкретно реформ у Брюсселі очікують у 2019 році від Києва: завершення створення Вищого антикорупційного суду та початок винесення ним рішень, результати автоматичної перевірки е-декларацій, прогрес у реформах в енергетиці. У цьому питанні джерело видання окремо виділило анбандлінг "Нафтогазу", тобто створення незалежного оператора газотранспортної системи. Серед очікувань також впровадження закону про нацбезпеку та виконання зобов'язань Києва в рамках програми макрофінансової допомоги від ЄС.

Зміна підходу щодо захоплених моряків

Другою темою Ради ЄС, пов'язаною з Україною, були події у Керченській протоці, під час яких Росія захопила не лише три українських судна, але і 24 членів екіпажів. Їх Київ називає військовополоненими, а ось Росія судить за "незаконний перетин кордону" і поки не збирається відпускати.

Головною вимогою ЄС після тих подій було і залишається негайне звільнення моряків. Спершу у Брюсселі, Берліні та Парижі обрали підхід переговорів з Росією, тому в Євросоюзі утримувалися від жодної згадки додаткових санкцій. На саміті ЄС у грудні навіть розгорнулася складна дискусія, чи робити натяк на можливість санкцій.

Оскільки ситуація не змінилася, підхід вирішили змінити. За словами Могеріні, у ЄС досягли консенсусу щодо необхідності запровадити додаткові санкції. Щоправда, йдеться лише про персональні обмежувальні заходи. За інформацією джерела DW, вони торкнуться восьми осіб, їхнє затвердження очікують упродовж наступних двох тижнів.

У той же час Могеріні ухилилася від відповіді, чи обговорювалися інші типи санкцій, зокрема для забезпечення свободи судноплавства в Азовському морі. А ось Клімкін сказав, що така дискусія відбувається - і на рівні ЄС, і з окремими державами. За словами міністра, для Києва було би добре, якби обмежили доступ для російських суден у порти ЄС.

Але і від дипломатії ніхто не відмовляється. За словами Клімкіна, колеги з країн ЄС запевнили його, що під час контактів з РФ першою темою є українські моряки та політв'язні.

Підтримка українського Приазов'я

Ескалація довкола Азовського моря розпочалася ще навесні минулого року, коли Росія почала проводити посилені перевірки комерційних суден, які прямують до українських портів у Маріуполі та Бердянську. Рада ЄС обговорила і нові програми підтримки для цього регіону. Як повідомила Могеріні, в першу чергу йдеться про розвиток автомобільних доріг і залізниці, створення навчальних центрів у містах Приазов'я, а також підтримку малих і середніх підприємств.

Обговорюють відкриття офісу в Маріуполі, який вестиме програми ЄС, створення бізнес-шкіл, а також курсів для тих, хто втратив роботу, зазначив Клімкін і уточнив, що рішення щодо цих програм планують ухвалити наступного тижня, коли Україну відвідає віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс спільно з представником Європейського інвестиційного банку. Реалізація цих програм буде фінансуватися як на безповоротній основі, так і за кредитні кошти, надані "за дуже вигідними для України умовами". В цілому ж Клімкін назвав сніданок у Брюсселі "класним початком дня, який надихає".