ЄС та ФРН "взяли до уваги" позицію Трампа щодо Ірану
Валерій Сааков
13 січня 2018 р.
Вимоги адміністрації США щодо посилення умов ядерної угоди з Іраном наразилися на досить стриману реакцію в Європейському Союзі та Німеччині.
Реклама
Позиція Вашингтона щодо необхідності істотного перегляду умов ядерної угоди з Іраном отримала лише стриманий відгук з боку Європейського Союзу та Німеччини. У ніч на суботу, 13 січня, в Брюсселі заявили, що "взяли до уваги" заяву президента США Дональда Трампа щодо цього, передає інформагенція AFP.
За словами речника Європейської Комісії, в першу чергу планується узгодити спільну оцінку заяви та її наслідків із трьома європейськими учасниками іранської "шістки" - Великобританією, Німеччиною, Францією, - а також іншими країнами-членами Євросоюзу. У заяві Єврокомісії також наголошується, що ЄС як і раніше виступає за повне виконання вимог угоди.
Берлін теж подумає
Практично аналогічно відреагували на висловлювання Трампа і в міністерстві закордонних справ Німеччини. За словами речниці німецького зовнішньополітичного відомства, в уряді ФРН "взяли до уваги" заяву Трампа та мають намір обговорити її з європейськими партнерами задля узгодження спільного підходу. Так само у МЗС ФРН наголосили, що уряд Німеччини, і надалі виступатиме за повне дотримання умов договору з Тегераном щодо ядерної програми.
Нагадаємо, що напередодні адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа "попри своє велике бажання" погодилася не поновлювати чинність санкцій проти Ірану. Втім, Трамп наголосив, що це відбувається "востаннє", якщо партнери за ядерною угодою з Тегераном не внесуть до неї суттєві зміни. Якщо умови угоди не змінять, то США погрожують виходом із неї.
Водночас глава МЗС Ірану Мохаммад Джавад Заріф зазначив, що угода щодо ядерної програми Ірану "не підлягає перегляду". Політику адміністрації Трампа та його нещодавні заяви Заріф назвав спробами "підірвати надійну багатосторонню угоду" та "зловмисним порушенням" низки положень цієї угоди.
Раніше Лондон, Париж та Берлін закликали Трампа дотримуватися угоди. Договір щодо ядерної програми Ірану було укладено за президентства попереднього президента США Барака Обами у липні 2015 року. Іран з одного та представники США, Німеччини, Франції, Великобританії, Росії та Китаю з іншого боку, домовилися, що Тегеран істотно урізає свою ядерну програму в обмін на скасування економічних санкцій. Утім, президент США Дональд Трамп після приходу до влади взяв курс на перегляд ядерної угоди з Іраном, яку він неодноразово називав "найгіршою в історії".
Іран охопили протести
В Ірані відбуваються найбільші акції протесту з 2009 року. Демонстранти вийшли на вулиці через незадоволення зростанням цін та зовнішньою політикою влади.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Noroozi
Найбільші протести з 2009 року
В іранських містах тривають акції протестів, що розпочались 28 грудня. Нинішня хвиля демонстрацій - найбільша з 2009 року, коли протестувальники висловлювали незадоволення перемогою Махмуда Ахмадінежада на президентских виборах.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Noroozi
Незадоволення високими цінами та політикою
У перший день протестів, 28 грудня, вуличні акції у місті Мешхеді на північному сході Ірану переросли у зіткнення демонстрантів з поліцією, не менше 50 людей були затримані. Протестувальники висловлювали незадоволення зростанням цін, безробіттям, а також зовнішньою політикою країни, що призводить до санкцій проти Ірану.
Фото: picture-alliance/AA/Stringer
Протести у Тегерані
29 грудня влада Ірану застерегла людей від участі у подальших акціях, особливо у столиці країни. Однак вже 30 грудня мітинг у Тегерані влаштувала група студентів. Вони скандували "Ні Газа, ні Ліван, життя віддам за Іран" і виступали проти того, що уряд витрачає кошти на підтримку проіранських угруповань на Близькому Сході, а не на розвиток власної країни.
Фото: picture-alliance/abaca/Stringer
Сотні затриманих
На вуличних акціях у Тегерані уже в перші дні затримали 200 осіб, 40 з яких влада вважає "ватажками незаконних зібрань". Тепер на них чекає суд. За офіційними даними, дев'ять з десяти затриманих - молодше 25 років.
Фото: picture-alliance/abaca/Stringer
Перші загиблі
На антиурядових демонстраціях 30 грудня в місті Доруд на заході Ірану загинули два демонстранти. Місцева влада запевняє: поліція не має відношення, є "докази" того, що в смертях винні бойовики екстремістської "Ісламської держави".
Фото: picture-alliance/AA/Stringer
Telegram та Instagram - заблокували
В останній день 2017 року в Ірані заблокували соцмережу Instagram та месенджер Telegram. Рішення влада пояснила потребою "підтримувати мир та безпеку громадян". Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що блокування програми обміну повідомленнями викликано відмовою його компанії закрити канали зв'язку для протестувальників.
Фото: Getty Images/AFP/A. Kenare
Роухані: В Ірані кожен має право на власну думку
Президент Ірану Хасан Роухані на засіданні уряду 31 грудня засудив насильство та закликав створювати "можливості для законної критики та протестів". За його словами, Іран - вільна країна, де кожен має право на власну думку.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Salemi
Поява політичних слоганів
Попри те, що протести почалися з економічних причин, на вулицях Ірану вже лунають і політичні лозунги. Зокрема антиклерикальні - на фото розірваний плакат з зображенням глави теократичного режиму, Верховного лідера Ірану, аятолли Хаменеї. Кричать також і "Слався Реза-Шах" - монарх Ірану в 1925-1941 році, чию династію Пехлеві повалив аятолла Рухолла Хомейні, перший лідер ісламської республіки.
Число жертв протестів продовжує зростати. Лише 2 січня офіційно відомо про загибель одного вартового революції, одного поліцейського, одного випадкового перехожого та шістьох демонстрантів. Загалом ідеться вже про не менше 21 загиблого за останні дні.