Угорщина продовжує очікувати від України надання законодавчих гарантій дотримання прав угорської меншини. Про це у середу, 7 березня, заявив речник уряду Угорщини Золтан Ковач, відповідаючи у Брюсселі на запитання DW. "Все залежить від українців. Я думаю, що угорська позиція є твердою, дуже очевидною й адекватною: нам потрібні законодавчі запевнення того, що поради Венеціанської комісії будуть закріплені в новому законі, у змінах до закону", - сказав речник.

Золтан Ковач також прокоментував нещодавнє рішення Конституційного суду України про визнання неконституційним закону про засади мовної політики. Цей крок він назвав "ще одним внеском у законодавчу невизначеність, скажімо так, загрозою для угорської меншини". А два напади на будівлю Товариства угорської культури в Ужгороді він назвав "терористичними атаками", через які Будапешт занепокоєний.

Нагадаємо, конфлікт між Будапештом та Києвом розгорівся через ухвалення закону України про освіту, який визначає мовою освітнього процесу українську. У відповідь на це Угорщина, зокрема, блокує деякі елементи співпраці між Україною та НАТО. Київ висловлював нерозуміння з приводу такого підходу. За словами ж Ковача, положення цього закону стосуються як ЄС, так і НАТО: "Є правила переговорів щодо членства у НАТО чи ЄС. Одним з принципів є те, що не можна забирати ті права та той правовий простір, якими меншини вже користуються".

У лютому Кабмін України запропонував законодавчі зміни, аби подовжити перехідний період щодо застосування мовної статті закону про освіту з 2020 до 2023 року, а також прописав у Річній національній програмі Україна-НАТО рекомендації Венеціанської комісії. На запитання DW, якщо обидва ці документи будуть ухвалені, чи вважатиме Будапешт це достатніми гарантіями, Ковач відповів: "Я не можу сказати, оскільки крім цих двох кроків ми маємо справу з законом про освіту, про мову. Нам потрібні повні запевнення для угорської меншини в Україні". Він додав, що поки українська влада не надасть "цих гарантій", все залишатиметься без змін.