В 1924 році на північному березі Женевського озера закінчив Ле Корбюзьє будівництво "маленького будиночка" для своїх батьків. Він вважається основою його модерністських ідей. З 11-метрового панорамного вікна відкривається безперешкодний вид на озеро та Альпи. З 2010 року вілла стала музеєм, який можна відвідати влітку на вихідних.

Містечко Вайсенгоф поблизу Штутгарта було збудовано 1927 року "Німецьким мистецьким об'єднанням" спільними зусиллями архітекторів, майстрів декоративного мистецтва та промисловців. В проектуванні 21 будівлі було одночасно задіяно декілька відомих європейських архітекторів. Сьогодні в цій будівлі, збудованій П'єром Жаннере та Ле Корбюзьє, розташовується музей.

Католицька церква Нотр-Дам-дю-О (Notre Dame du Haut) розташувалась у містечку Роншам на сході Франції. Церква, споруджена 1956-го року, є не лише місцем паломництва християн, але й архітекторів. Завдяки неординарним рішенням і архітектурній метафориці ця бетонна будівля вважається іконою модернізму.

В портовому місті Марсель у 1947-1952 рр. за проектом Ле Корбюзьє було побудовано житловий будинок для 1,5 тисячі мешканців. За допомогою "машини для життя" архітектор хотів вирішити проблему нестачі житла в центрі міст. Концепція: ззовні сирий неприкрашений бетон, всередині мінімалістські житлові приміщення, магазини, ресторани, початкова школа. Будівля частково відкрита для відвідувачів.

Маловідомий "будинок Guiette", збудований у 1926 році у південному портовому місті Антверпені, демонструє в повній мірі всю притаманну Ле Корбюзьє естетику. Це єдина будівля архітектора в Бельгії, яка об’єднує в собі житловий будинок та художню майстерню. Будинок перебуває у приватній власності та є третьою культурною спадщиною міста.

Паралельно з "машиною для життя" Ле Корбюзьє ще раз звернувся до початків своєї діяльності: геометричні, повітряні форми виокремлюють будинок хірурга Педро Куручет, який в 1949 році будує для нього Ле Корбюзьє в Ла-Платі, столиці провінції Буенос-Айрес. Будинок, в якому планують створити музей, можна відвідати.

Вершиною повоєнного модернізму є будівля, яка довгий час не сприймалась належним чином. Йдеться про Національний музей у парку Уено в Токіо. Його збудовали у 1959 році. Це двоповерхова галерея квадратної форми з атріумом. Спроектована вона була Ле Корбюзьє, а збудована його японськими учнями. В музеї представлено найвидатніші витвори мистецтва, починаючи з Рубенса та закінчуючи Ренуаром.

У штаті Пенджаб в Індії Ле Корбузьєр 1952 року взявся за планування цілого міста. У Чандігарху він реалізував свої мрії про сучасне місто - широкі вулиці, зручні транспортні розв'язки. Серцем міста є урядовий квартал. Але водночас зірковий архітектор допустився тут й величезної помилки: він проігнорував потреби бідних прошарків населення, які утворюють більшість в Індії.