Будинок Нюрнберга відрізняється від подібних інституцій тим, що створений за приватною ініціативою групи громадян Німеччини та України, розповідає його директор Анатолій Мозговий. У цієї установи є три основні напрямки роботи. Це вивчення німецької мови або підвищення кваліфікації з її викладання, культурні проекти та діяльність у соціальній сфері. А той факт, що організація заснована приватними особами, дає більшу свободу, додає Анатолій Мозговий:

„Як приватна ініціатива це дає нам більшу свободу в ухваленні рішень, менший бюрократизм у рішеннях, де ми розставляємо акценти, в яких сферах працюємо. Наші нюрнберзькі партнери підтримують туберкульозний диспансер для дітей: дотації, їжу, ліки частково, медоснащення, ремонтні роботи. П’ять років вони потроху в різних аспектах допомагають. Щорічно від 80 до 100 дітей з бідних чи неблагополучних дітей відпочивають у таборі в Зміївському районі. Це все оплачується німецькою стороною.”

На ювілей Будинку Нюрнберга на Слобожанщину приїхали численні гості з баварського міста – політики, діячі мистецтва і просто туристи, які цікавляться життям Харкова. Серед іншого Будинок Нюрнберга підготував до свого свята три фотовиставки, присвячені українсько-німецьким відносинам. Так, відомі харківські фотохудожника представили проект „Німецький щоденник” – погляд фотомитців на життя в Німеччині. Ще одну фотоекспозицію подарував Будинку Нюрнберга директор Харківського театру опери і балету. А третя виставка називалася „Місто, яке ми любимо-2” і була логічним продовженням виставки, що демонструвалася минулого року в почесній залі муніципалітету Нюрнберга і була присвячена 350-річчю Харкова.

Окремий подарунок від Будинку Нюрнберга отримали й цінителі музики. Ним стала маловідома в Харкові кантата-ораторія Густава Малера „Пісня про землю” у виконанні молодих музикантів, яка прозвучала на заключному концерті. Відкривав концерт мер Харкова Володимир Шумілкін та інші почесні гості, зазначає Антьє Ремпе, голова об’єднання побратимства Харків-Нюрнберг:

„Зала Оперного театру була вщерть заповнена, а відкривали концерт мер Харкова, аташе з питань культури посольства Німеччини та інші почесні гості. Після цього було дуже велике свято в Будинку Нюрнберга, на якому були присутні понад 200 осіб, що ледве розмістилися у цьому порівняно невеликому приміщенні. Атмосфера була дуже піднесена. Все це означає, що Будинок Нюрнберга дуже добре сприймається харків’янами. Крім того, цю інституцію дуже високо оцінює посольство Німеччини в Україні, яке раз на рік проводить там консульські дні, та Гете-інститут.”

Група баварських туристів повернулася додому, переповнена враженнями від візиту до Харкова. Як розповів директор Будинку Нюрнберга Анатолій Мозговий:

„Вони були просто в захваті від усього, і з погодою дуже пощастило. Культурна програма була дуже насичена: вони їздили у Святогорську лавру, відвідали соціальну станцію, яка допомагає психічно хворим людям, школу з розширеним вивченням німецької мови, передали пожертвування для тубдиспансеру. Від’їжджаючи, нюрнбержці висловлювали подяку за те, що їм надали можливість долучитися до нашого життя і культури.”