До 1 листопада уряд Нідерландів повинен визначитись із вирішенням питання ратифікації угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. Це питання "зависло" після того, як у квітні 2016 року проти угоди висловились більшість нідерландців, які взяли участь у референдумі.

Лідери ЄС чекали, що прем'єр-міністр країни Марк Рютте представить можливі варіанти вирішення проблеми під час саміту ЄС, який відбувся 20-21 жовтня у Брюсселі. Проте Рютте цих сподівань не виправдав, заявивши, що не плекає оптимізму щодо можливості досягнути згоди. У відповідь лідери ЄС попросили прем'єра Нідерландів поквапитись і до 1 листопада представити своє бачення.

Київ намагається врятувати ситуацію

26 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів переговори зі своїм нідерландським колегою Бертом Кундерсом, головою Сенату Анкі Брукерс-Кноль, а також лідерами політичних партій і парламентських фракцій країни.

Опитані DW експерти здебільшого висловили скепсис стосовно можливих результатів поїздки "українського десанту" до Гааги. "Я не думаю, що цей візит сильно допоможе. Це виглядає, ніби на Нідерланди тиснуть, щоб країна ухвалила неприйнятне для неї рішення", - наголосив у коментарі DW керівник брюссельського офісу дослідницького центру Open Europe Пітер Клеппе. На його думку, для Клімкіна "було недалекоглядним їхати читати нотації Нідерландам та продавлювати це питання". Професор Амстердамського університету професор Марк Янсен також сумнівається, що візит Клімкіна щось змінить. "Це - здебільшого внутрішньополітичне питання Нідерландів", - додав DW Янсен.

Непроста політична ситуація у Нідерландах

Внутрішньополітична кон'юнктура, яка складається у Нідерландах, зовсім не на користь угоди. Прем'єр Марк Рютте 20 жовтня заявив, що вирішення питання з ратифікацією угоди потребуватиме більшості в парламенті країни. "Для того, щоб просити моїх колег (депутатів. - Ред.) погодитися, я повинен бути певним, що варіант рішення задовольнить усі сторони", - зазначив він. Утім, підтримку більшості Рютте має лише у нижній палаті парламенту, але не у верхній - Сенаті. Ускладнює політичну мозаїку і те, що вже у березні 2017 року у Нідерландах відбудуться чергові парламентські вибори. І, як пояснює Марк Янсен, політичні сили країни, пам'ятаючи про вибір більшості на референдумі та обіцянки усіх політиків їх врахувати, "бояться постати в очах виборців порушниками власного слова", що, безумовно, позначиться на результатах виборів.

Водночас парламентарі й самі кваплять прем'єра, аби той запропонував рішення. "Дилема Рютте полягає у тому, що ані європейські партнери, ані політичні лідери країни не хочуть йому особливо допомагати", - зазначив у розмові з DW експерт з питань Східної Європи, професор Амстердамського університету Крістіан Ноак. Він нагадує, що депутати мають можливість проігнорувати результати референдуму, який був лише консультативним, "але це було б досить ризиковане і непопулярне рішення". За словами експерта, погіршує ситуацію критика з боку євроскептиків і популістів, яка здебільшого спрямована на ЄС, проте, як засвідчили результати референдуму, дістається від них і Україні.

Чи є вихід із глухого кута?

Як і раніше, найбільш ймовірним сценарієм виходу із ситуації експерти називають внесення Нідерландами до тексту угоди про асоціацію положення, яке задекларує, що угода не призведе до набуття Україною членства в Євросоюзі, а також не передбачає тіснішої співпраці у військовій сфері. Після цього решта країн-членів ЄС мають визнати цю позицію Нідерландів. Як пояснив Крістіан Ноак, при цьому не потрібно буде проводити нові переговори щодо асоціації між Брюсселем та Києвом, які, на думку експерта, могли б стати "жахіттям для України". 

За словами Пітера Клеппе, для того, щоб реалізувати цей сценарій та завершити процедуру ратифікації угоди, у прем'єра Рютте є кілька варінтів дій. Він може або зрештою знайти якусь конфігурацію для отримання більшості у Сенаті, або розраховувати на ратифікацію угоди вже після виборів, сподіваючись покращити представництво коаліційних партій у парламенті. Проте, визнає експерт, останній сценарій є "ризикованим", оскільки соцопитування не прогнозують, що Рютте та його союзники здобудуть більше мандатів, ніж вони мають зараз. 

Прем'єр країни також може спробувати і далі тягнути час, як він це робить протягом останніх півроку. Але Крістіан Ноак застерігає, що таке зволікання у кінцевому підсумку буде невигідне самому Рютте і вдарить по його популярності.

Поки що відсутність підтримки нідерландських політичних сил свідчить, що країна не збирається завершувати процес ратифікації угоди про асоціацію з Україною, вважає Марк Янсен. "І особисто я вважаю, що це буде ганьбою", - підсумував експерт.

Утім, тимчасове застосування угоди, яке розпочалось 1 січня 2016 року, не має жодних обмежень у часі і, як раніше неодноразово наголошували у Брюсселі, діятиме й надалі, незалежно від того, як довго триватиме ратифікаційний процес.