Німецький Бундестаг у середу, 13 листопада, ухвалив законопроєкт, який імплементує Газову директиву ЄС у національне законодавство країни. Ці поправки стосуються газопроводів, що йдуть до ЄС з третіх країн, зокрема, "Північного потоку-2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря. Таким чином, формально дано зелене світло завершенню будівництва та запуску газпопроводу.

За це рішення проголосували депутати від правлячої коаліції з Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), а також опозиційної Вільної демократичної партії (ВДП). Проти виступили Зелені та правопопулісти з "Альтернативи для Німеччини" (АдН). Фракція Лівої партії утрималася. Бундестаг повинен був розглянути цей законопроєкт ще 8 листопада, але тоді його розгляд перенесли через відсутність кворуму.

Газова директива проти "Північного потоку-2"

Нова Газова директива ЄС поширює внутрішні європейські норми, в тому числі, й на газопроводи, що йдуть до Євросоюзу з третіх країн. Вони повинні будуть працювати за тими ж правилами, що і трубопроводи, що розташовані на території держав-членів ЄС.

Серед цих правил - заборона на те, щоб транспортуванням газу займалася та сама компанія, яка видобуває і продає його. Оператор "Північного потоку-2" Nord Stream 2 AG цій вимозі не відповідає. Утім, згідно з новими правилами, країна-приймач газопроводу в ЄС може попросити Єврокомісію про виняток для конкретного проєкту. Саме це зможе тепер зробити Німеччина.

Низка східних країн-членів ЄС виступають проти будівництва і запуску "Північного потоку-2", побоюючись посилення енергетичної залежності ЄС від Росії. Проти газопроєкту виступає і Україна, через яку транспортується левова частка газу до ЄС на даний момент і чиє значення як транзитної країни після запуску нового газогону суттєво послабиться.