Згідно з планами міністерства освіти, з 1 січня планується нараховувати стипендій по-новому. Стипендії будуть двох різновидів: академічні та соціальні. Перші надаватимуть тим, хто показуватиме високі результати у навчанні, другі - студентам, які потребують матеріальної підтримки.

Відповідаючи на запит DW, у міністерстві освіти і науки запевнили, що йдеться не про намагання зекономити кошти, а про спробу зробити розподіл коштів стипендійного фонду більш ефективним. Ці зміни ще не закріплені офіційно - нові правила почнуть діяти лише після того, як буде ухвалений бюджет на наступний рік, зазначив під час зустрічі із активістами заступник міністра фінансів Сергій Марченко. Але у принципових питаннях позиції двох міністерств вже узгоджені, тому шанси на своєчасне запровадження новацій є високими. Що ж чекатиме на студентів з наступного року?

Більше грошей, менше стипендій

Дані міністерства фінансів підтверджують твердження колег-освітян. Попри зміни, розмір стипендійного фонду не лише не зменшився, а став більшим на 576 мільйонів гривень і складатиме 5,8 мільярда гривень. Утім, кількість студентів, що отримують стипендії, суттєво зменшиться - із 75 до 50 відсотків. При цьому на академічні стипендії зможуть претендувати близько 43 відсотків студентів, а на соціальні - сім.

Натомість розмір самих виплат зросте. Мінімальна стипендія для студентів ВНЗ третього та четвертого рівнів акредитації становитиме 1100 гривень, а відмінники отримуватимуть 1600 гривень. Тобто зростання академічних стипендій становитиме 33,4 та 72,9 відсотка відповідно. Ще більшими є суми для студентів, що навчаються на складних спеціальностях, до яких міністерство освіти та науки віднесло природничо-математичні та інженерні спеціальності - йтиметься передусім, про майбутніх вчителів математики, хімії, фізики та біології. Для них стипендії складатимуть 2036 гривень.

Також зміниться підхід до визначення тих, хто заслуговує на отримання академічних стипендій. "Це абсолютно новий - рейтинговий підхід до визначення стипендій, які отримуватимуть студенти. А саме, кожен виш розробить свої критерії для складання рейтингу, що затверджуватимуться вченою радою університету за обов'язковим погодженням з органами студентського самоврядування університету", - розказала очільниця міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона також передбачає, що на 90 відсотків місце в рейтингу визначатиме навчальна успішність, а на 10 відсотків - критерії, які визначить ВНЗ. Водночас у міністерстві фінансів додають, що соціальні стипендії отримуватимуть лише ті, хто дійсно потребуватиме державної підтримки.

Консервація старого

"Ідея роздавати стипендії за рейтингом, а не за середнім балом, об'єктивно краща", - каже виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. Але разом із колишньою першою заступницею міністра освіти та науки, а нині - віце-президенткою Київської школи економіки Інною Совсун він відзначає половинчатий характер нового порядку нарахування стипендій - свідчення неготовності до принципових змін. Нинішня система, за словами експертів, не виконує ані ролі стимулювання студентів до кращого навчання - основної задачі академічних стипендій, - ані ролі підтримки соціально незахищених студентів.

Аби бути дійсно ефективними в питанні заохочення до наукової роботи, академічні стипендії мають бути набагато вищими, ніж пропонують міністерства, а кількість отримувачів таких стипендій варто не менш радикально зменшувати, каже Стадний. Саме тому він частково підтримує позицію міністерства фінансів, яке виступає за закріплення академічних стипендій для 40 відсотків студентів у 2017 році з поступовим наближенням до європейських показників у 15 відсотків та відповідним збільшенням суми стипендій до 2020 року.

У такому підході, каже Стадний, принаймні є певна логіка, хоча він і вважає, що у випадку України було б набагато важливіше зосередитися на соціальній функції стипендіального забезпечення. "У країні, де на отримання субсидій претендуватимуть майже вісім мільйонів громадян, бідність батьків може стати на заваді навчанню дітей, - каже Стадний. - Особливо це актуально для мешканців районних центрів, коли абітурієнти із високим балом зовнішнього незалежного оцінювання відмовляються від навчання у ВНЗ столиці чи обласних центрів через неможливість забезпечити життя в іншому місті".

Совсун, яка також вважає соціальну функцію стипендій важливішою, додає, що головна проблема нововведень все ж полягає не у слабкій соціальній компоненті, а у відсутності політичної візії за анонсованими змінами. "Треба для початку вирішити, яку функцію має виконувати реформа стипендіального забезпечення, - каже вона. - А ця пропозиція лише консервує стару систему".