Чимало берлінських чеченців прийшли на зустріч до німецького товариства зовнішньої політики, щоб порозмовляти з гостями про те, чи має їм сенс повертатися до Чечні, чи краще почекати іншого часу. Майже третина чеченських сімей приїхала до Берліна не з Чечні, а з України. За німецьким законодавством, вони зобов'язані повернутися спочатку в державу, з якої виїхали, тобто до України. Керівник делегації, професор Дагиров вважає, що біженцям немає сенсу надовго затримуватися в Україні.

«Я думаю, що чеченці рано чи пізно повинні повернутися до себе на батьківщину, тому, що там могили наших предків. З України вони приїдуть все-рівно додому», - сказав він.

Але проблема не є настільки простою, як вважає професор, бо багато чеченських біженців мають українські паспорти. А це означає, що вони будуть вимушені спочатку повернутися до Києва, Одеси або Харкова, запросити там російські паспорти і громадянство і тільки потім виїхати до Грозного.

Тим часом, студенти і місцеві чеченці в холі DGAP активно спілкувалися між собою російською мовою, доводячи один одному, де краще жити. Юна чеченка Айшат, до питання про повернення біженців на Батьківщину, поставилася по-філософськи, на відміну від свого професора.

«Звичайно, краще було б, якби люди однієї національності жили б там, де їм призначено», - з посмішкою сказала вона.