У Німеччині за розміщення біженців відповідають федеральні землі. Вони розподіляють новоприбулих по конкретних містах та селищах, а самим громадам виділяють кошти на проживання, харування, курси для вивчення німецької мови та медичне обслуговування шукачів притулку.

Навколо чого точиться суперечка?

Протягом червня цього року компетентне федеральне агентство зареєструвало понад 30 тисяч заяв на надання притулку - майже вдвічі більше ніж за цей же період минулого року. Через це землі та громади почуваються перевантаженими і вимагають збільшення відповідної допомоги від федерального уряду. Необхідними є не одноразові фінансові вливання, а тривала підтримка кожного окремого біженця, переконані, зокрема, мер Берліна Міхаель Мюллер та міністр внутрішніх справ землі Північний Рейн-Вестфалія Ральф Єґер - обидва представники Соціал-демократичної партії Німеччини. Поки що федеральний уряд на це не йде.

Про які суми ідеться?

За даними земельних урядів, розміщення шукачів притулку обійдеться цього року у близько п’ять мільярдів євро. Це приблизно вдвічі більша сума за ту, що була витрачена минулого року. На цей час офіційний Берлін погодив надання на цей рік лише мільярда євро. Саме тому деякі землі вимагають від федерального уряду участі у фінансуванні кожного біженця на суму 12500 євро.

Чому Німеччина не підготувалась краще?

Попри те, що люди тікають від воєн у Сирії, Іраку та Афганістані, так само як і масово виїздять з Албанії та Косового, очевидно, що влада ФРН і досі недостатньо підготувалась до значного напливу біженців. За прогнозами Федерального відомства з питань міграції та біженців, в Німеччині цього року може бути подано до 450 тисяч заяв на надання притулку. Ця цифра так само удвічі перевищить показники 2014 року. Про загрозу "колапсу" системи надання притулку уже висловлюється міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр. Громади ж почали розміщувати біженців у спортзалах шкіл та наметах.

Чи почнуть залучати армію?

Приблизно 3500 біженців досі ночують у казармах Бундесверу. Зараз міністерство оборони ФРН перевіряє, у якій формі воно може надати "логістичну підтримку". Уряд землі Саксонія-Ангальт уже пропонував армії допомогти біженцям наметами, санітарами та ешелонами з забезпеченням.

Однак проти такого залучення Бундесверу виступає навіть поліцейська профспілка. "У нас не оголошений надзвичайний стан, відсутня воєнна загроза для ФРН. Має місце ситуація, коли треба лише долати наслідки скорочення ресурсів по усій федерації", - заявив віце-президент профспілки Йорґ Радек.

Чому така активна дискусія точиться щодо біженців з Балкан?

Майже кожен другий шукач притулку прибуває до Німеччини з Балкан. За статистикою, Федеральне відомство з питань міграції та біженців відхиляє практично кожну заяву, яку подають люди, наприклад, з Албанії чи Косового. І це затримує опрацювання інших заяв, пояснює президент установи Манфред Шмідт.

Тому глава баварського уряду Горст Зеегофер з Християнсько-соціального союзу виступає за спеціальну процедуру розгляду заявок вихідців з Балкан. Також він вимагає проголосити усі держави західних Балкан "безпечними країнами походження". Тоді люди звідти не мали б права просити притулку в Німеччині.

Що чекає на біженців?

Після прибуття до Німеччини усі біженці спершу живуть у таборах. У деяких федеральних землях шукачі притулку згодом можуть переселитися у нормальні помешкання, в інших, наприклад, Баварії, - не можуть. Лише 0,5 відсотка усіх заяв на отримання притулку були схвалені у Німеччині у першій половині цього року. Кожному третьому з тих, хто попросив притулку, дали право залишитися (так зване, Duldung). Раніше їм було заборонено працювати. Нині ж шукачі притулку за певних умов можуть заробляти гроші, хоча часто їм важко знайти роботу.

Якою може бути альтернатива?

Партії Зелених та соціал-демократів вже тривалий час вимагають нового закону про імміграцію, який би уможливив легальний в’їзд до ФРН більшій кількості людей з запитуваними освітою, досвідом роботи та знанням німецької мови - незалежно від політичних переслідувань у країні походження. Глава уряду землі Баден-Вюртемберг Вінфрід Кречманн запропонував допускати вихідців із західних Балкан лише тоді, коли у Німеччині вони можуть виконувати роботи, на яких відчувається нестача персоналу - наприклад, доглядати за людьми похилого віку чи хворими. У Християнсько-демократичному союзі про це як раз дискутують, а от ХСС виступає проти нового закону. Канцлерка ФРН Анґела Меркель поки не висловила з цього питання чітку позицію.

Як до цього ставиться громадськість?

Двоє з трьох німців вважають тему "біженці та притулок" взагалі найголовнішою політичною темою. Це засвідчило останнє опитування телеканалу ZDF "Політичний барометр". Відповідно до результатів дослідження фонду Бертельсманна, третина опитаних дотримується думки, що Німеччина могла би приймати більше біженців. 73 відсотки респондентів виступають за зміни у політиці надання притулку.

Однак незважаючи на такі результати соціологічних опитувань, в Німеччині проявляється й неприхована ненависть та застосовується насильство щодо біженців. У понад 200 притулках для біженців у ФРН цього року здійснювалися ксенофобські напади, деякі з приміщень підпалювали.