Такої кількості кандидатів, як цього року, на президентських виборах у Білорусі ще ніколи не було. Одразу дев’ять конкурентів від опозиції намагаються покласти край багаторічному пануванню авторитарного президента Лукашенка. Під час останніх президентських виборів 2006 року до перегонів допустили всього чотири кандидати.

Головним конкурентом Лукашенка на минулих виборах був лідер руху «За свободу» Олександр Мілінкевич. Цього разу він вирішив свою кандидатуру не висувати, щоб, як він пояснює, не брати участі у «політичному спектаклі». Перед виборами 2006 року режим Лукашенка провів арешти серед опозиційних політиків, щоб у такий спосіб пристрашити їх. Цьогоріч арештів таких не було, але представники опозиції все одно обурені тим, що умови для передвиборної агітації були несправедливі. Передусім це стосується доступу до мас-медіа. Опозиційні кандидати отримали тільки можливість двічі по півгодини звертатися до виборців в прямому телевізійному і радіоефірі.

Фактично без доступу до ЗМІ

«Це були просто мінімальні можливості. Просто ставлять перед камерою й кажуть, що можеш 30 хвилин про щось говорити. Та з таким завданням і людям з добре підвішеним язиком складно впоратися. Це дуже складно. Особливо з огляду на те, що впродовж останніх п’яти років ніхто з опозиціонерів просто не з’являвся на телебаченні», - аналізує ситуацію білоруський кінодокументаліст Юрій Хащеватський. Він переконаний, що такі виступи можуть лише зашкодити іміджу кандидатів. Не дивно, що президент Лукашенко взагалі не брав участі у таких ефірах.

Політологи, аналізуючи ситуацію перед виборами, теж зауважують, що про справжній справедливий вибір не може бути й мови. Головною метою цієї передвиборної кампанії було якось легітимізувати четвертий термін перебування Лукашенка при владі, каже білоруський політолог Валерій Карбалевич: «Слід виходити з того, що всі вже розуміють – результат голосування вже відомий. Якщо немає справжніх виборів, то всі ці виступи на телебаченні – просто шоу».

Протестів, найвірогідніше, не буде

Аналітики відзначають, що за кілька півгодинних виступів кандидатам від опозиції точно не вдалося мобілізувати виборців, тому не слід думати про те, що після виборів можуть бути масові протести опозиції. «Політики й експерти говорять про те, що білоруське суспільство стоїть перед великими зрушеннями, але це не відповідає дійсній ситуації. З іншого боку, не слід стверджувати, що все спокійно й узагалі немає причин для занепокоєння. Потенційна можливість для протесту є», – аналізує соціолог Олег Манаєв. Утім, білоруській позиції бракує єдності, кажуть експерти. Яскраве підтвердження цьому – велике число кандидатів на виборах. Опозиційні сили не спромоглися об’єднатися навколо однієї сильної особистості.

Після президентських виборів 2006 року упродовж багатьох днів на вулиці Мінська виходили тисячі людей, щоб висловити свою незгоду з результатами. Але протести опозиції просто розігнали й Лукашенка затвердили на посаді президента з результатом 83 відсотки голосів.

Автори: Маркіян Остапчук, Леся Юрченко
Редактор: Дмитро Каневський