Білоруський уряд веде перемовини з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про кредит у 3,5 мільярда доларів, в Росії просить три мільярди доларів стабілізаційного кредиту. При цьому з попередніми боргами перед Москвою Мінськ досі не розрахувався.

На думку російських експертів, за рахунок нових позик Мінськ сподівається поповнити золотовалютні резерви, обсяг яких знизився до критичної позначки у 4,6 мільярда доларів - шість відсотків від ВВП. При цьому аналітики вважають, що Мінську зручніше позичати саме в Росії, оскільки, на відміну від МВФ, Москва не виставляє жорстких умов кредитування.

Кредитна історія

Питання про виділення Мінську трьох мільярдів доларів уряд РФ розгляне вже найближчим часом, повідомляють у російському мінфіні. До того часу Росія пообіцяла видати Білорусі 760 мільйонів доларів для рефінансування одного зі старих російських кредитів. У квітні білоруська влада вже отримала від РФ 110 мільйонів доларів на погашення відсотків за одним із російських кредитів від 2010-го.

"Білорусь не перший рік просить гроші в Росії, аби розрахуватися за старими боргами", - заявив DW заступник декана факультету світової економіки та світової політики Національного дослідництвого університету "Вища школа економіки" Андрій Суздальцев. За офіційною інформацією, за шість місяців цього року в білоруську економіку залучили 530 мільйонів доларів від російського уряду та банків, тоді як повернув Мінськ у казну РФ за той самий час лише 125 мільйонів доларів. При цьому, за словами Суздальцева, у поточному році Москва вирішила не вимагати від Мінська повернути борг загальною сумою 1,3 мільярда доларів, через кризову ситуацію в економіці республіки.

"Немає інвесторів, немає нових джерел надходження валюти, окрім продажу добрив та нафтопродуктів, які отримують з російської нафти. Тим часом російський ринок відмовляється від неконкурентоспроможних білоруських товарів", - каже Суздальцев. І наголошує, що Мінськ так і не розпочав економічні реформи. Тому російські борги і білоруської держави, і борги білоруських суб'єктів господарювання, котрі видавали під гарантії уряду Білорусі, лише зростатимуть, - переконаний Андрій Суздальцев.

У борговій залежності

В огляді білоруської економіки, котру щорічно оприлюднює Центр розвитку "Вищої школи економіки", йдеться про те, що понад половину зовнішнього боргу Білорусі впродовж останнього десятиріччя залучили саме з Росії.

Сума російських кредитів, котрі отримав Мінськ з кінця 90-х, за словами Андрія Суздальцева, сягає близько 50-ти мільярдів доларів. Строки виплат за багатьма з них відкладалися на значний час - згідно з домовленостями та проханнями білоруської сторони про пролонгацію кредитів. Водночас доцент кафедри політичної теорії Московського державного університету міжнародних відносин Кирило Коктиш звернув увагу DW на те, що в обсяги російської кредитної підтримки для Білорусі не враховують постачання дешевих енергоносіїв за внутрішньоросійськими цінами.

Обсяги російських субсидій становили в різні роки від 5 до 10 мільярдів доларів. При цьому дефіцит торговельного балансу Білорусі через перевищення обсягів імпорту над експортом вже впордовж кількох років становить понад 10 відсотків ВВП - тобто понад сім мільярдів доларів щороку. Нестачу валюти Білорусь компенсує кредитами.

Життя від кредиту до кредиту

Андрій Суздельцев в інтерв'ю DWзвернув увагу на значне скорочення білоруських золотовалютних резервів (ЗВР). За даними Нацбанку Білорусі, рівень ЗВР зменшився від початку року з 5 до 4,6 мільярда доларів. "При цьому запаси в іноземній валюті становлять лише 1,7 мільярда доларів, а після виплати в липні одного мільярда за єврооблігаціями, готівки в державній скарбниці і взагалі залишиться, як у комара сала", - пояснює Суздальцев. І додає, що валюта від Росії та інших кредиторів потрібна Білорусі терміново, оскільки Олександр Лукашенко боїться обвалу білоруського рубля напередодні президентських виборів, призначених на 11 жовтня.

За словами Суздальцева, білоруська ситуація дедалі більше нагадує грецьку, коли держава просить у борг і при цьому відмовляється від реформ в економіці. Однак заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін вважає порівняння з Грецією несправедливим. "Обсяг білоруських боргів значно менший за грецькі, білоруська економіка знаходиться у відносному порядку, а сума у 3 мільярди, яку просять у Росії, також невелика у порівнянні з тим, скільки Греція просить у ЄС", - підкреслив експерт у коментарі для DW. За словами Жарихіна, Білорусь - політичний, економічний та військовий союзник Росії, тому Москва допомагатиме своєму партнерові.

Андрій Суздальцев згоден з тим, що політичний фактор відіграє важливу роль у російській підтримці білоруської економіки. Тому, на його думку, Білорусі зручніше брати борг у Москви, котра, на відміну від МВФ, може відкласти повернення грошей і дає нові позики. Суздальцев вважає, що білоруський уряд знову уникатиме реформ, сподіваючись на підтримку білоруського керівництва. "Втім Білорусі вже ж доведеться позбавлятися від утриманських настроїв - виконувати обіцянки про приватизацію, скорочувати невиправдані витрати та інвестувати у розвиток економіки, аби не жити вборг від кредиту до кредиту", - робить висновок експерт.