Наступного року в Україні заплановано три хвилі обов’язкової мобілізації юнаків до війська, повідомила речниця міністерства оборони України Вікторія Кушнір. Призови розпочнуться у січні, квітні та червні і триватимуть дев’яносто та шістдесят днів відповідно. До українського війська призиватимуть юнаків віком від 20 до 27 років. Кількість призовників на строкову службу становитиме близько сорока тисяч. Ще десять тисяч служитимуть за контрактом.

Чоловіки служитимуть півтора року, ті, хто має вищу освіту, – рік. "В умовах фактичної війни ми не можемо обмежитися одним роком призову, - заявив секретар РНБО Олександр Турчинов. - Це важкі і відповідальні рішення, але це зміцнить нашу оборону". Він також повідомив журналістам, що у проекті бюджету країни на потреби оборони та безпеки закладено близько 86 мільярдів гривень, 5 відсотків ВВП держави. При тотальній економії у всіх відомствах, оборонне міністерство отримає колосальне збільшення, коментує Турчинов.

Призовний вік: позитивні і негативні сторони

Думки експертів щодо встановлення нових вікових параметрів для військовозобов’язаних розділилися. Керівник Аналітичного центру регіонального співробітництва, військовий експерт Володимир Гулима вважає, що двадцятирічні юнаки в армії – це вже свідомі, зрілі чоловіки, без зайвої юнацької емоційності. Тож збільшення призовного порогу, на його думку, є доволі правильним рішенням.

Експерт Центру імені Разумкова Олексій Мельник натомість в інтерв’ю DW каже, що ця зміна є дещо тривожною і суспільство може не сприйняти її. "18 років було обрано не випадково, це той етап, коли молода особа закінчила школу і має вибір – йти до війська чи вступати до вишу. А тут два роки зазор. Що робити цим людям при такому безробітті?" - риторично запитує Мельник.

Обґрунтованість строків

Збільшення термінів служби також викликає в експертів певні зауваження. Вони вважають, що річного вишколу строковику цілком достатньо для здобуття потрібних навиків у поводженні зі зброєю і опанування певної військово-технічної спеціальності: танкових чи то механізованих військ. "Гадаю, термін служби збільшено на півроку з урахуванням того, що армія отримуватиме на озброєння сучасну техніку західних зразків. І на її опанування для солдата потрібно буде дещо більше часу", - ділиться припущенням з DW Володимир Гулима.

Додаткових півроку служби – це автоматичне збільшення чисельності війська, що неминуче тягне зростання витрат з оборонного бюджету, наголошує Олексій Мельник. При цьому не факт, що це позитивно вплине на рівень обороноздатності країни, каже він.

Оптимальна чисельність армії

У міністерстві оборони вже заявили: чисельність української армії зросте з 238 тисяч до 250 тисяч осіб. Ця кількість, на думку Гулими, є не те що достатньою, але оптимальною з урахуванням викликів сьогодення. "Це, мабуть, та кількість, яку реально відомство зможе фінансово утримувати і яка здатна буде забезпечити виконання завдань у сфері нацбезпеки", - додав керівник аналітичного центру. Хоча за стандартами НАТО позаблокова держава оптимально мала б мати армію чисельністю до одного відсотка від загальної кількості населення. За українськими розрахунками – 450 тисяч осіб. "Такої армії Україна точно б не прогодувала, та й позаблоковість уже невдовзі піде у минуле", - каже Гулима.

Ставка на міжнародну допомогу?

А 86 мільярдів гривень, закладених у проекті бюджету на наступний рік на оборонну сферу країни – це, однозначно, недостатньо, вважає Гулима. І додає: чиновники маніпулюють, називаючи цю цифру, бо у бюджеті вказано "до" 5 відсотків ВВП країни. При цьому ці кошти ділять і для Збройних cил, і для відомств безпеки, розвідки, тощо. "Я не виключаю, що влада покладає чималий розрахунок на міжнародну фінансову допомогу. Можливо, і не лише в модернізації озброєння, а й на етапі призовного процесу", - каже Володимир Гулима.

Він вважає, що рішення про відміну строкової служби у 2013 році було популістським і завдало шкоди стратегічній безпеці держави. Утім, нинішня влада мала б відновити обов’язковий призов ще навесні 2014-го, зауважує Гулима. Адже строковий призов - найбільш ефективна і наразі єдина форма підготовки мобілізаційного резерву для армії, переконаний експерт.