Більше третини студентів музичних вищих навчальних закладів Німеччини походять з-за кордону, а в Музичній вищій школі у Детмольді їх навіть майже половина. Найбільший наплив складають студенти зі Східної Європи та Азії. Вони вивчають творчість старих майстрів, але й нові форми не залишають поза увагою.

Музичний експеримент

 

Композиції Людвіга ван Бетховена вважаються сьогодні класикою. Але у свій час він був революціонером, його звуки були новими, незвичними й для багатьох шанувальників музики вкрай незрозумілими. Вірогідно їх вплив на тодішню публіку можна б порівняти з враженнями від так званої Нової музики у ХХ столітті.

 

Один з її великих представників – Карлгайнц Штокгаузен, якого вважають одним з батьків електронної музики. У 1971 році він став професором Вищої музичної школи у Кельні й одночасно обійняв посаду доцента при Дармштадтських літніх курсах, які відбувалися кожні два роки, тривали кілька тижнів й залучали музикантів з усього світу, які прагнули розібратися у питаннях сучасної композиції.

 

З того часу виникло вже багато форумів Нової музики, включно з численними концертними серіями та спеціальними фестивалями. Одним з найстаріших таких форумів є Донауешінгські Дні музики. Їх започатковано ще 1921 року й у наші дні в них беруть участь тисячі шанувальників музики. Втім, фестивалі класичної музики також користуються великою популярністю. Серед них – вагнерівський фестиваль у Байройті, Бахівських днів у Лейпцигу або ж Бетховенський фестиваль у Бонні.

 

Бум біг-бендів

 

 

Тривалий час джаз не відігравав у Німеччині жодної ролі. Але тепер любителі джазу беруть реванш, бо з‘явилося багато джазових фестивалів, на яких залюбки виступають такі світові зірки як Масео Паркер, Гербі Генкок або ж Пі Уі Елліс. Окрім того, в останні десятиліття розвинулася власна амбіційна культура біг-бендів, презентована джазовими оркестрами суспільно-правових засобів масової інформації. А 1987 року до них долучився й Молодіжний джаз-оркестр під керівництвом джазового тромбоніста Петера Гербольцгаймера. В ньому розпочалась кар‘єра багатьох німецьких естрадних зірок, серед яких співак Роджер Ціцеро або трубач Тілл Брьоннер.

 

Поп-культура в німецький спосіб

Поп-сцена в Німеччині зазнає значного впливу США. Втім, німецькі групи останніми роками знову стають дедалі популярнішими. Першим великим проривом ще влітку 2003 року стала група Wir sind Helden. Її прикладу наслідували багато інших формацій як от Juli, Silbermond, Annett Louisan або Tokio Hotel. Список нових німецьких поп-зірок можна було б продовжувати, але й «ветерани» німецької поп-музики, такі як Герберт Грьонемаєр, гурти Fantastische Vier або Tote Hosen з успіхом гастролюють по всій Німеччині. Лідер групи Fantastische Vier Смудо, рок-титан Удо Лінденберг та поп-зірка Ксавьєр Найду часто виступають з лекціями в першій німецькій Академії поп-музики у Маннгеймі.