Як повідомили DW у Федеральному відомстві з питань міграції та біженців, поширена виданням Frankfurter Rundschau 19 січня інформація про те, що лише у 5,3 відсотка заяв українських громадян, поданих у 2014-2015 роках, було ухвалене позитивне рішення про надання притулку у Німеччині, не є цілком коректною. Рішення щодо більшості цих заяв досі не ухвалено.

Як уточнила представниця відомства Кіра Ґерманн, у 2015 році 4658 громадян України подали заяви про надання притулку у ФРН. У цей період часу було ухвалено 1008 рішень щодо цих та попередніх заяв. З цього числа рішень 54 були позитивними (шукачі притулку отримали статус біженця), а 42 заяви було відхилено. Водночас більшість розглянутих заяв - 912 - були відхилені з "інших формальних причин". Прикладом може бути самостійне відкликання шукачем заяви про надання притулку або ж відповідальність інших держав-членів Європейського Союзу відповідно до Дублінського регламенту.

За цим документом, справа шукача притулку має розглядатися у першій країні-члені ЄС, куди він потрапив і де був зареєстрований. У випадку з українцями такою країною переважно є Польща. Саме тому їхні заяви у Німеччині відхиляють, пояснила DW представниця німецької правозахисної організації PRO ASYL Анджелка Крижанович. За її інформацією, більшість заяв українських шукачів притулку все ще перебувають на розгляді, оскільки Федеральне відомство з питань міграції та біженців зараз надає пріоритет розгляду заяв, які подають громадяни Афганістану, Іраку та Сирії.