Не все, що містить у назві "біо", насправді менше шкодить довкіллю. Різновидів справді екологічного пального мало, насамперед це те, що виготовляється з відходів, наприклад, метан з органічних рештків. Але про великі масштаби такого виробництва говорити не можна, оскільки обсяги цих відходів є обмеженими.

Якщо ж поглянути на ідею заміни на біопальне великої кількості нафти, то тут ідеться про засадження гігантських плантацій рослинами, з яких виготовляють біодизель чи замінник бензину – етанол. Провідні світові виробники біопального, наприклад, США та Бразилія, роблять ставку насамперед на кукурудзу. Однак такі технології не допомагають захисту довкілля, зауважують оглядачі. При вирощуванні кукурудзи в атмосферу потрапляє велика кількість шкідливого для клімату закису азоту. Крім того, процес виробництва етанолу з цієї агрокультури потребує високих енергозатрат. Тож, ті, хто заправляють машину етанолом, виробленим з кукурудзи, продукують майже стільки ж викидів парникових газів, як і ті, хто використовують звичайний бензин. Таких висновків дійшло швейцарське відомство з питань охорони довкілля.

Пальмова олія - небезпека для довкілля

Найгіршим прикладом слугує практика застосування для виробництва біодизелю пальмової олії з Південної Азії. У Малайзії та Індонезії упродовж минулих років було випалено тисячі квадратних кілометрів тропічних лісів, аби звільнити площу під пальмові плантації. Така практика має катастрофічні наслідки для довкілля, адже ліси спалюються разом з торф'яним прошарком ґрунту. Тож, ідеться про гігантські обсяги викидів парникових газів, які потрапляють у повітря при згорянні торфу. Лише на Суматрі знищення торф'яних покладів, за даними природозахисної організації WWF, щороку у період з 1990 по 2002 рік спричиняло 1,1 гігатонн викидів СО2. Для порівняння: це більше викидів, ніж продукує за рік уся Німеччина. Крім того, коли зникають тропічні ліси, знищується життєвий простір для флори і фауни, нарікають екологи. З метою протидії такій практиці ЄС вимагає спеціальні сертифікати на біопальне.

Біопальне чи розмаїття видів

Європейські експерти вже підрахували можливу користь та збитки й від інших видів біопального. Наприклад, етанол, що виготовляється з цукрової тростини, є набагато ефективнішим, ніж його аналоги, одержані з кукурудзи чи пшениці. Але цукрова тростина так само, як і більшість інших ідеально придатних для виробництва біопального рослин, добре росте тільки у тропіках та субтропіках, тобто саме там, де зосереджено ліси та екосистеми з найбільшою кількістю видів. Для того, щоб виготовляти велику кількість біопального, ці площі потрібно перетворити на плантації агропромислових монокультур.

Нестача площ

Навіть у Бразилії, котра є найбільшим у світі виробником етанолу з цукрової тростини, упродовж минулих десятиліть на північному сході країни було викорчувано велетенські площі лісів. У штаті Пернамбуко, наприклад, залишилося лише 2,7 % від тих лісів, що були раніше.

Лише щоб виконати плани ЄС, тобто до 2020 року вийти на показник біопального щонайменше 10%, потрібні нові плантації для вирощування сировини, що приблизно дорівнюють площі Ірландії. Такі підрахунки оприлюднив Лондонський інститут з європейської політики з питань довкілля (IEEP)

Автор: Йоганес Бек, Наталя Неділько

Редактор: Захар Бутирський