1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вакцинація в Україні: коли чекати нового спалаху інфекцій

Лілія Гришко, Київ9 вересня 2015 р.

Критично низький рівень вакцинації дітей призвів до спалаху поліомієліту в Україні і засвідчив недієздатність системи охорони здоров'я адекватно реагувати на виклики, кажуть опитані DW експерти.

Фото: Sean Gallup/Getty Images

Про небезпеку спалаху поліомієліту Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) попереджав Україну ще на початку 2015 року. У квітні представниця ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс застерігала, що враховуючи велику кількість переселенців з Донбасу, в країні є високий ризик спалаху інфекційних захворювань. Адже лише 50 відсотків українських дітей вакциновані належним чином, що є найнижчим рівнем охоплення вакцинацією серед країн Європи.

Чотири місяці потому застереження стали для України реальністю - на Закарпатті був зафіксований спалах поліомієліту. У Всесвітній організації охорони здоров’я стверджують: тих, хто захворів, значно більше. Адже невиліковні паралічі та парези виникають приблизно у 1 відсотка інфікованих вірусом, інші переносять поліомієліт безсимптомно.

Критично низьке охоплення щепленнями

"Така ситуація виникла через багаторічну недостатність охоплення вакцинацією", - визнає заступник міністра охорони здоров'я України Ігор Перегінець. За даними відомства, за перший квартал 2015 року щеплення від поліомієліту зробили лише 14 відсоткам дітей. І така ситуація не тільки з вакцинацією від цієї інфекції.

За інформацією голови парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольги Богомолець, рівень вакцинації дітей за календарем щеплень надзвичайно низький. У 2014 році за перші сім місяців щеплення в країні зробили всього лише 17 відсоткам дітей, хоча у 2009 році імунізовано було 80 відсотків, каже депутатка.

"У країні зараз дефіцит вакцин. Їх немає. Їх просто не купили. Національна кампанія з імунізації не виконується, оскільки урядовцями була провалена державна закупівля ліків у 2014-2015 роках", - розповів DW голова правління Благодійного фонду "Пацієнти України" Дмитро Шерембей. У київському міському діагностичному центрі DW підтвердили, що вакцин проти дифтерії, правця, коклюшу та туберкульозу у їхніх кабінетах щеплень дійсно немає.

Ризики нових спалахів

Через нестачу щеплень в Україні вже спостерігається збільшення випадків захворювання на коклюш, констатують в ЮНІСЕФ. "Не виключені виникнення спалахів й інших хвороб: кір, краснуха, паротит. Ці хвороби є надзвичайно заразними і легко поширюються у дитячих колективах, якщо діти не вакциновані. Станом на 1 серпня 2015 року першою дозою щеплення від паротиту, корі, краснухи охоплені лише 44 відсотків дітей віком від року і старше, а другою дозою - 46 відсотків дітей старше 6 років. Це надзвичайно низьке охоплення, і в дитячих садках та школах зараз існує ймовірність спалахів цих хвороб через відсутність щеплень у дітей", - розповіла медична експертка ЮНІСЕФ в Україні Катерина Булавінова. Вона вказує на те, що починаючи з 2009 року в Україні майже не фінансується програма імунізації, в країні низький рівень вибору зареєстрованих вакцин, а також діє застаріла і неефективна практика закупівель вакцин.

Крім того, багато батьків свідомо відмовляється від вакцинації дітей через те, що не вірять в ефективність щеплень чи бояться наслідків застосування неякісних вакцин. "З першою дитиною я робила всі щеплення, але коли одного разу дитині стало зле після вакцинації й довелося викликати швидку допомогу, я відмовилася від цього, бо через корупцію до нас завозять лише неякісні вакцини", - впевнена Ольга Литвинова, мама 10-річного Олега. Після інциденту зі своїм старшим сином вона відмовилася робити щеплення двом меншим дітям. Для того, щоб її діти могли відвідувати школу та дитячий садок, вона купила "липову" довідку про щеплення, розповідає жінка.

Уряд наражає дітей на небезпеку?

Дмитро Шерембей вважає, що бездіяльність урядовців щодо проведення своєчасних щеплень зараз шкодить і наражає українських дітей на небезпеку. Ще у березні цього року Верховна Рада ухвалила закон про проведення держзакупівель лікарських засобів через міжнародні неприбуткові організації системи ООН, такі як Всесвітня організація охорони здоров’я, ЮНІСЕФ, Програми розвитку ООН, а також IDA, Crown Agents, Partnership For Supply Chain Management тощо. Утім, закон досі не працює, а ліки і вакцини закуповуються через тендерні торги, які надзвичайно затягнені у часі і не дають можливості постачати лікарські препарати своєчасно.

Експерт пов'язує таке затягування реформ із небажанням уряду втрачати контроль над фінансовими потоками, які виділяються на закупівлю ліків та вакцин. "Щорічний бюджет на держзакупівлю вакцин складає в Україні 500 мільйонів гривень. Ніхто не хоче втрачати ці фінансові потоки. Через банальну корупцію українські діти ходять по мінному полю, адже в Україні епідемія туберкульозу, щораз через невчасне вакцинування виникають інфекційні спалахи ", - обурюється голова БФ "Пацієнти України".

МОЗ: Усе під контролем

Між тим в міністерстві охорони здоров'я (МОЗ) запевняють, що закон не працює черех те, що в уряді готують ще підзаконні акти, аби можна було реалізувати програму держзакупівель лікарських засобів через міжнародні компанії й поки що намагаються оперативно відновити поставки вакцин в Україну у вигляді гуманітарної допомоги. "Є серйозні проблеми з вакцинами БЦЖ, але ми впевнені, що вже наступного тижня зможемо розподілити першу гуманітарну допомогу", - сказав міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі наприкінці серпня.

Однак, як повідомили DW в прес-центрі МОЗ, станом на 8 вересня вакцини БЦЖ в Україну поки не надійшли. У фонді "Пацієнти України" переконані, що вирішення проблеми закупівель вакцин через міжнародні організації лежить в політичній площині. Саме тому організація звернулася з відкритим листом до президента України, аби він скликав термінове засідання Ради нацбезпеки та оборони щодо закупівлі необхідних вакцин через міжнародні організації та відновлення системи вакцинації дітей в Україні.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW