Варшавський саміт НАТО сповнений символіки. Лідери 28 країн зберуться в п'ятницю і суботу, 8 і 9 липня, в місті, яке дало назву Організації Варшавського договору (ОВД), завдання якої полягало в протистоянні Альянсу. Тиждень тому виповнилося чверть століття з моменту розпуску ОВД, члени якої тепер шукають захисту від Москви в Організації Північноатлантичного договору. Крім того, саміт НАТО відбудуться у країні, яка на тлі російської анексії Криму та війни на Донбасі бачить себе на передовій можливого нового протистояння між Сходом і Заходом. Саме по Варшаві, якщо вірити західним ЗМІ, Росія під час навчань три роки тому відпрацьовувала нанесення ядерного удару.

Чотири батальйони для Східної Європи…

Побоювання Польщі та країн Балтії стати мішенню Росії змусили НАТО вже на попередньому саміті в Уельсі у вересні 2014 року підтвердити гарантії безпеки й створити "сили підвищеної готовності" (VJTF), що отримали назву "вістря списа". Їхня чисельність становить 5000 солдатів, а провідну роль від 2019 року гратиме Німеччина. Це з'єднання в свою чергу входить до складу сил швидкого реагування НАТО (NRF), загальною чисельністю до 40 тисяч.

Одним з головних рішень нинішнього саміту у Варшаві, як очікується, стане розміщення чотирьох батальйонів у країнах Східної Європи - по одному в Польщі, Литві, Латвії та Естонії. Ці батальйони змінюватимуть склад і місце дислокації кожні півроку або дев'ять місяців. Це робиться, щоб формально не порушити Основоположний акт НАТО-Росія від 1997 року. Згідно з документом, Альянс зобов'язується не розміщувати в Східній Європі "істотні сили на постійній основі".

…при необхідних сімох бригадах

У Росії критикують дії Альянсу. "Розмови про ротаційний характер розгортання військових сил НАТО нікого не можуть ввести в оману, - сказав DW незадовго до саміту постпред Російської Федерації при НАТО Олександр Грушко. - Безперервні ротації мало чим відрізняються від постійної військової присутності в класичному розумінні".

Експерти вважають, що розміщення батальйонів - символічний жест, а не реальна сила, здатна протистояти Росії. Так, фахівці впливової RAND Corporation, одного з "мозкових центрів" у США, незадовго до саміту у Варшаві опублікували результати аналізу можливої ​​війни в Балтії. Вони дійшли висновку, що російські війська "вийдуть на околиці Таллінна й Риги найпізніше впродовж 60 годин".

Щоб не допустити такого розвитку подій НАТО, за оцінками RAND Corporation, потрібно розмістити в регіоні приблизно сім бригад, у тому числі три - з важким озброєнням. Кожна бригада може налічувати до п'яти тисяч військовослужбовців. Поки США прийняли рішення наступного року розмістити в регіоні тільки одну бронетанкову бригаду.

У Польщі плани НАТО щодо розміщення одного батальйону називають недостатнім, але важливим кроком. "Скільки б військ не було розміщено, це означає підтримку, - сказав у розмові з DW Кшиштоф Мищак, член правління Фонду німецько-польського співробітництва. - Це означає, що НАТО буде залучений". За його словами, в разі можливого конфлікту країни регіону отримають вже не символічну, а повномасштабну підтримку в рамках 5-ї статті договору НАТО про колективну безпеку.

Ігри м'язами і сигнали розрядки

Незадовго до саміту, як з боку НАТО, так і з боку Росії були й ігри м'язами, і сигнали можливої розрядки. Так, у НАТО жорстко критикували інцидент у Балтійському морі, коли у квітні російські військові літаки облітали на близькій відстані американський есмінець. У Москві, у свою чергу, висловили невдоволення навчаннями за участі країн НАТО в Польщі в червні - найбільшими за понад 20 років.

З іншого боку, навесні відновила роботу Рада Росія-НАТО, контакти в рамках якої Альянс заморозив в 2014 році після російської анексії Криму. НАТО неодмінно хотів провести ще одне засідання Ради перед самітом у Варшаві, але Москва відмовилася. Але напередодні з Москви прийшла новина про те, що вона готова розглянути питання про польоти літаків над Балтійським морем з включеними транспондерами. В останні роки країни НАТО критикували Росію за польоти її військових літаків з вимкненими транспондерами, що створює небезпеку зіткнень. Корнеліус Охманн, колега Кшиштофа Мищака і також один із керівників Фонду німецько-польського співробітництва, вважає, що навіть після включення транспондерів говорити про зближення Росії і НАТО передчасно. Для цього повинен настати мир на сході України, зазначає експерт.

Як очікують оглядачі, головний принцип НАТО на саміті у Варшаві буде таким же, як і два роки тому: з одного боку - продемонструвати силу. "Це буде чіткий сигнал Росії, що НАТО готовий захищатися", - говорить Охманн. Але при цьому Альянс буде демонструвати, що не налаштований на конфронтацію і хоче діалогу з Москвою, додає Мищак.

Чим НАТО допоможе Україні

Тим часом Україна, події в якій змусили Альянс радикально переглянути свою політику, на перший погляд, відійшла на другий план. Якщо два роки тому засідання комісії НАТО-Україна за участю президента Петра Порошенка відбулось у перший день роботи саміту, у Варшаві воно пройде під завісу - в суботу.

В Україні не вважають, що в Альянсі змінилося ставлення до неї. "Україна - єдина країна-партнер НАТО, в якої буде окреме засідання на вищому рівні в рамках варшавського саміту", - сказав DW Єгор Божок, глава місії України при НАТО. За його словами, це свідчить про те, що НАТО і надалі підтримує Україну.

Київ не буде говорити про членство в НАТО

Два роки тому Альянс прийняв рішення створити так звані трастові фонди для допомоги Україні. Мова не йшла про постачання зброї, а про модернізацію управління армією, медичної допомоги, комп'ютерної безпеки. На ці цілі передбачалося виділити близько 14 мільйонів євро.

У Варшаві Україна розраховує отримати новий пакет допомоги від НАТО. Міністри оборони Альянсу вже погодили його в червні. За словами Божко, "йдеться про 40 напрямків, за якими НАТО може надавати Україні матеріально-технічну, практичну та консультаційну допомогу". Число трастових фондів, за словами постпреда України, може зрости до восьми.

Водночас питання про членство в НАТО, обіцяне Києву на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році і до якого Україна, як і раніше, прагне, Порошенко в Варшаві порушувати не буде, розповів Божок. За словами дипломата, час для цього ще не настав.