З 11 липня до 6 серпня 2014 року на вулицях Донецька з'являлися персонажі Сергія Захарова, який працював під ніком "Мурзилка": символічні, як озброєний люмпен-пролетарій Шаріков, чи добре впізнавані, як бойовик Моторола. Вирізані з картону фігури художник розміщував на вулицях свого рідного міста.

Захарова вистежили - імовірно, "вели за телефоном" - арештували і відвезли до захопленої сепаратистами будівлі СБУ. Там художнику поставили тільки одне питання: "Це ти?" Після цього - десять днів побиття і катувань. Далі - випадкове звільнення і повторне затримання.

На думку тих, хто проводив допити, Захаров "плюнув у ікону", зобразив "міністра оборони" "ДНР" Ігоря Стрєлкова з піднесеним до скроні пістолетом. "Били дерев'яними битами і гумовими кийками", - розповідає Сергій.

"Серед тих, хто допитував, була жінка-кат у балаклаві, - згадує художник. - Вона також била і катувала".

Сергій Захаров провів десять діб скутим одними наручниками з "хлопцем із Шахтарська". "Це було жорстко, - коментує Сергій. - І поїсти удвох, і в сортир, пардон, удвох. Рука майже втратила чутливість".

Сергія Захарова і його напарника водили і "на розстріл". Загалом Сергія тричі піддавали "інсценуванню розстрілу". Художник вижив, про долю "того хлопця" він нічого не знає.

Сергію Захарову двічі вдавалося вибратися із сумнозвісного "підвалу", оскільки, за його словами, рідні змогли зв'язатися із якоюсь "шишкою" у лавах нової влади і "вплинути на ситуацію".

Уродженець і корінний житель Донецька Сергій Захаров вбачає у тому, що сталося на Донбасі, "повстання люмпенів" за активної підтримки російських спецслужб і добровольців, які приїхали "постріляти, розважитися".

Сергій Захаров нині живе в Києві. Робота над коміксом, у якому він розповідає про свої поневіряння, стала для нього ефективною формою психотерапії. Але не тільки. "Собі я вже допоміг. Тепер хочу допомогти іншим", - говорить митець.