Хто постане на чолі Римо-Католицької церкви визначає конклав - асамблея кардиналів, що мають право голосу, зазвичай починається за 15-20 днів після смерті чи відставки понтифіка. Незадовго до свого відходу з престолу Бенедикт XVI ще встиг внести деякі зміни у правила з тим, щоби уможливити проведення конклаву навіть раніше від традиційних строків. Усі кардинали з правом голосу мають залишатися в Римі.

Загалом на вибори прибудуть 115 кардиналів, шестеро з них з Німеччини. Право голосу мають, зокрема, ті, що віком молодші 80 років. Кардинали старші від 80 років можуть брати участь лише у загальних консультаціях. Відтоді як Бенедикт XVI оголосив про зречення від престолу, про його можливого наступника можна лише здогадуватися, адже фаворит поки відсутній.

Небажані впливи

Консультації, що стартували у Ватикані, мають визначити ще до початку конклаву не лише його дату, але й майбутні перспективи розвитку самої Церкви. На конклаві ж надважливим питанням є абсолютна таємність. Вжито усіх заходів задля того, щоб уникнути спекуляцій, пліток й просочувань інформації. Користування мобільними телефонами, радіо, телевізорами, газетами та навіть службою мікроблогів Twitter суворо заборонене на цей час. 

Конклав латиною це - "закритий простір". Звичайно, це можна сприймати і дослівно, адже на період виборів нового понтифіка кардинали фактично залишатимуться відрізаними від зовнішнього світу, перебуваючи в знаменитій Сікстинській капелі, поруч з базилікою Святого Петра.

Білий дим - знак обрання

Кожен кардинал отримає більше, ніж один папірець для голосування, адже, як правило, для визначення наступника, який обійме Престол Святого Петра, необхідні кілька раундів голосувань. Папою зможе стати той, хто збере принаймні дві третини голосів. Після кожного раунду голосування папірці з іменами спалюють. Чорний дим над Сікстинською капелою означає, що Папу не обрано, а білий - знак успішного обрання нового Папи, який супроводжують дзвони базиліки Св. Петра. Тоді ж на центральному балконі протодиякон виголошує фразу "Habemus Papam" - "Маємо Папу!" та сповіщає світу ім'я нового понтифіка. Відтак на балконі з'являється і сам обраний. Його першим благословенням стає "Urbi et Orbi" - "Місту та світу".

По завершенні церемонії майбутній Папа має обрати собі "папське" ім'я. Останній Папа Римський Йозеф Ратцінгер 2005-го року обрав собі ім'я Бенедикта XVI у пам'ять про засновника бенедиктинського ордену.

Історія знає різні методи обрання Папи Римського. Так, до VIII століття його обирали спільно духовенство та простий люд. Але відтоді це право стало винятковим привілеєм кардиналів. Наприкінці XIII століття відбувся найдовший конклав в історії. Це сталося після смерті Папи Климента IV. Нового Папу Грегорія X обрали лише за три роки. До того ж, на результати деяких конклавів минулих століть тодішні правителі спробували вплинути, аби "просунути" потрібного їм кандидата.