У центрі Тбілісі вже два тижні тривають протести, спровоковані 20 червня появою депутата Держдуми Росії в кріслі спікера грузинського парламенту. Протестувальників підтримав, зокрема, популярний грузинський актор та співак Вахтанг Кікабідзе. Кореспондент DW зустрівся з ним у нього вдома в Тбілісі.

DW: Пане Кікабідзе, 20 червня депутат Держдуми Росії приїхав у Тбілісі та сів у крісло спікера грузинського парламенту. Минула лише одна година - і біля парламенту зібрався натовп. Чому це викликало таку реакцію?

Вахтанг Кікабідзе: По-перше, його прізвище відоме. Він одним із перших голосував за відторгнення Абхазії від Грузії. По-друге, під час цієї горезвісної війни дуже багато там наших загинуло. По-третє, ніхто не знав, що вони приїжджають. І молодь чкурнула туди. Я схиляюся перед ними, вони стоять там вже одинадцятий день, але поки що міністр внутрішніх справ не збирається йти у відставку.

Навіть якщо міністр піде, тема Росії залишиться.

Тема Росії - це вічна тема. Там (в Абхазії та Південній Осетії. - Ред.) відбувається повзуча анексія, там постійно пересувають "кордон", викрадають людей і потім просять за них викуп. Людина живе по один бік від загородження, а дружина похована на іншому боці, і церква також на іншому боці. І він не може ані піти до церкви, ані покласти квіти на могилу. Це все мерзотно.

Це частина якогось плану?

Так, років 15-20 тому я дивився виступ (лідера Ліберально-демократичної партії Росії, відомого своїми праворадикальними висловлюваннями, Володимира. - Ред.) Жириновського. Він говорив про поділ Грузії на губернії, а депутати слухали та аплодували. План в тому, щоб роздрібнити Грузію, зробити так, щоб тут погано жилося. І щоб потім Кремль сказав: ми вам допоможемо. І увійти сюди - оце і є план. Маленьку країну згубити дуже легко. А велику - складно. Це не маленька країна. І люди свою батьківщину дуже люблять.

Ви відчуваєте безпосередню загрозу з боку Росії?

Так, звичайно, весь час…

В чому вона полягає?

У тому, що люди живуть в очікуванні чогось дуже поганого. Зараз це вирвалося назовні. Тому така величезна кількість студентів вийшла. Вони дивляться на життя інакше. У Кремлі влада старих поглядів, а цей час вже давно минув, вже давно почався рух в інший бік. Росію дуже дратує, що ми хочемо в НАТО, прагнемо до Заходу, до демократичних цінностей.

В інтерв'ю DW минулого року ви сказали, що ненавиділи герб Радянського Союзу. Це викликало бурю емоцій в Росії, коментарі були дуже негативні. Ви можете це якось пояснити?

Я багато їздив за кордон і завжди помічав, коли люди чули, що ми з Радянського Союзу, всі чомусь кривилися. Нас завжди супроводжували робітники КДБ (спецслужби Радянського Союзу. - Ред.), з цього приводу у артистів є багато історій. Якщо тобі щось дарували, ти мав віддати це державі. Ми не відчували себе громадянами доброї країни. Але я завжди казав, що політика - це одне, а народ - це інше. Але я знаю, що в Росії дуже багатьом подобається політика Путіна. Тому що вони вважають, що він завойовує землі для Росії. В один прекрасний момент це погано обернеться. У Росії люди ображаються, що ми називаємо їх окупантами. Але ж як назвати людину, яка забирає твою землю і встановлює там дротові загородження? Це і є окупація. Володимир Володимирович спить та бачить, щоб відтворити Грузинську РСР.

Одна з учасниць протестів перед парламентом сказала мені щось на кшталт: "Я не можу повірити, що ми вже 30 років протестуємо проти однієї й тієї ж нісенітниці". Вона мала на увазі російський вплив у Грузії.  Але що робити з географією - від великого сусіда, котрий межує з Вашою країною, нікуди не дітися?

Нас дуже мало, країна дуже маленька, а Володимир Володимирович дуже хоче посадити нас на ланцюг. Я брав участь в одному телемарафоні, і мене запитали, чому ми хочемо в НАТО?..

І чому ви хочете в НАТО?    

Вся надія на те, що у лідерів великих країн серце зайдеться і вони допомогли б нам увійти до цієї коаліції. Наші хлопці воюють вже багато років разом з натовцями, багато хлопців загинуло. Але ж ось у нас неприємності через Росію, так що, нас потрібно кинути напризволяще? Країна, яка називається Грузією, може легко зникнути. Утім, наші люди на коліна не встануть.

Що Ви думаєте про нового президента України Зеленського?

Я його дуже добре знаю, він чудова людина, дуже освічена і талановита. Це абсолютно інше покоління, до якого колишні жителі Радянського Союзу ще не звикли.

А Ви самі пішли б в політику? 

Моя психологія не пасує до цієї професії. Звичайно, я міг би сидіти в кріслі, робити гроші та отримувати привілеї. Але навіщо мені це?

Якби Ви зустрілися з Володимиром Путіним, щоб Ви йому сказали?

Я б сказав йому, що в нього дуже поганий сценарист. Ми два православних народи, ми маємо бути дружніми, а відбувається все навпаки.