1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вашингтон запровадив санкції проти очільника іранського МЗС

Олена Губар
1 серпня 2019 р.

Американські санкції передбачають заморожування активів міністра закордонних справ Ірану у США. зазначив, що ці заходи не матимуть ефекту.

Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф
Міністр закордонних справ Ірану Джавад ЗаріфФото: taghribnews

На тлі посилення напруженості між США та Іраном Вашингтон запровадив санкції проти іранського міністра закордонних справ Джавада Заріфа. Про це у середу, 31 липня, повідомило міністерство фінансів США. Заріф реалізує "безрозсудну" політику духовного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та є "найважливішим речником режиму у світі", зазначив міністр фінансів США Стівен Мнучін. За його словами, водночас іранський режим забороняє своїм громадянам доступ до соціальних медіа, а Заріф поширює пропаганду і дезінформацію режиму по всьому світу. Раніше у червні Вашингтон запровадив санкції також проти духовного лідера аятоли Алі Хаменеї.

Американські санкції передбачають заморожування усіх активів іранського міністра в США. Окрім того, американським громадянам заборонено вести з ним бізнес.

Своєю чергою, радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон зазначив, що Іран як держава підтримує тероризм і є чимось зразок "центрального банку для терористів". США продовжуватимуть політику тиску на Тегеран, повідомляють урядові джерела у Вашингтоні.

Радше символічні санкції

У відповідь на запроваджені проти нього санкції Джавад Заріф зазначив, що заходи не матимуть на нього особливого впливу. "Це не впливає на мене чи мою родину, оскільки я не маю власності чи інтересів поза межами Ірану", - написав він у Twitter. "Дякую, що ви вважаєте мене такою великою загрозою для вашого порядку денного", - додав він.

Те, що запроваджені заходи є значною мірою символічними, підтверджує і той факт, що Заріф і надалі зможе відвідувати штаб-квартиру ООН в Нью-Йорку, повідомляє агенція AP.

Відносини між Тегераном і Вашингтоном загострились після того, як Іран відмовився від виконання частини зобов'язань в рамках ядерної угоди, укладеної у 2015 році. Ця угода, укладена між Іраном, США, Росією, Китаєм, Великобританією, Францією і Німеччиною, мала на меті зупинити ядерну програму Тегерана в обмін на послаблення міжнародних економічних санкцій, що були накладені на Іран. Проте на початку травня 2018 року американський президент Дональд Трамп оголосив про вихід США з угоди. Згодом США відновили санкції проти Ірану. 

7 липня 2019 року Тегеран заявив про початок збагачення урану вище безпечного рівня в 3,67 відсотка, який зазначено в ядерній угоді. Іран дав країнам-учасницям угоди 60 днів, щоб "почати виконувати свої зобов'язання". В іншому разі Іран пригрозив продовжити поетапне підвищення рівня збагачення урану.

Наскільки велика ядерна загроза у світі? (09.08.2017)

01:24

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW