Уряд „великої” (або як кажуть в Україні – „широкої”) коаліції у складі соціал-демократів і християнських демократів донедавна працював доволі ефективно. Попри те, що в цьому уряді поєднано, здавалося би, непоєднуване – ліві і консерватори. Ці найбільші німецькі партії традиційно є основними політичними конкурентами, протилежними „полюсами” німецької політики. Як і передрікали оглядачі, спокійна робота кабінету на чолі із Анґелою Меркель протривала лише два роки. Потім між коаліціантами почалися тертя. Чим ближче вибори у федеральних землях Гессен і Нижня Саксонія, тим більшою стає прірва між учасниками коаліції. Адже на земельному рівні ліві і консерватори є конкурентами.

Даєш мінімальну зарплату!

Соціал-демократи взяли на озброєння тему мінімальної заробітної платні. Досі у Німеччині закон не регулює зарплати. Політики завжди називали цю сферу виключно справою переговорів між роботодавцями і профспілками. Такий підхід всіх влаштовував, адже протягом десятиліть зарплати у Німеччині лише зростали. Але сучасний глобалізований світ вносить свої корективи: посилюється конкуренція як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Тому німецькі підприємства пропонують новим робітникам дедалі гірші умови. Соціал-демократи у відповідь вимагають встановити для всіх галузей мінімальні зарплати. Свій виступ на передвиборчому мітингу у Нижній Саксонії лідер СДПН Курт Бек розпочав саме із цієї теми:

„Ми хочемо, щоби люди, які мають роботу і сумлінно працюють, за зароблені гроші могли гідно жити. Це – наш шлях!”

Але у ХДС/ХСС наголошують: встановлення мінімальної зарплати для всіх галузей зашкодить конкурентному середовищу і може призвести до збільшення безробіття. Тому консерватори пропонують обмежитися лише державними доплатами для робітників, які заробляють менше прожиткового мінімуму.

Малолітнім злочинцям - тюрми!

В той же час, християнські демократи бояться, що широкі дебати на цю тему можуть виявитися не на їхню користь. Тому вони вирішили переключитися на зовсім іншу тему. Рішення було спонтанним: консерватори боротимуться із злочинністю серед молоді. Суспільство саме занепокоєне низкою повідомлень у ЗМІ про напади молодиків із сімей мігрантів на простих перехожих. Найбільш резонансним став випадок у Мюнхені, де 20-річний турок і 17-річний грек у метро жорстоко побили пенсіонера, який просто попросив їх не курити.

Досі покарання для осіб, які не досягли 21 року, були дуже м’якими. Як правило, навіть за серйозні злочини їм вдається відкараскатись умовним покаранням. У ХДС/ХСС вимагають більш жорстких методів. Зокрема, злочинців з іноземним паспортом хочуть негайно висилати з Німеччини. Найбільше цією темою, за дивним збігом обставин, перейнялися Роланд Кох і Крістіан Вульф – глави земельних урядів Гессена і Нижньої Саксонії, де незабаром вибори.

„Якщо серійні злочинці мають по сорок записів у своїх особових справах і при цьому досі умовно засуджені і спокійнісінько розгулюють по вулицях, то це абсолютно неприйнятно”, - обурюється Крістіан Вульф.

Політики із ХДС/ХСС вирішили діяти швидко, щоб застовпити за собою ініціативу у боротьбі із юнацькою злочинністю. На федеральному рівні християнські демократи вже встигли ухвалити програму протидії цій проблемі. Пакет заходів передбачає, зокрема, збільшення з 10 до 15 років найвищої міри покарання для молодих злочинців і відкриття „таборів перевиховання”. Лідер соціал-демократів Курт Бек називає все це популізмом:

„Погрожувати жорсткими заходами – захисту людей на вулицях цим не допоможеш. Якщо тисячами скорочувати кількість поліцейських, як у Гессені, і кричати при цьому про безпеку, то тут лишається лише сказати: то інакше як „шарлатанством” це не назвеш. Це ще м’яко сказано”.

Отже, ситуація на партійних фронтах загострюється. Голова СДПН знову і знову відкрито критикує канцлера Анґелу Меркель. Глава уряду поки стримується. Але чи довго зможе протриматися уряд в умовах відкритої конфронтації – невідомо. Передвиборчі випробування для коаліціантів лише починаються.