„Електронна комерція”, „Електронне управління фінансами” і навіть „Електронне урядування” – всі ці новітні явища близькі і зрозумілі кожному молодому естонцеві. Цього року громадяни Естонії навіть мали можливість проголосувати на парламентських виборах, просто клікнувши мишкою свого комп’ютера.

„Cafe Moskva” є однією із найпопулярніших кав’ярень старого Талліна. Це оригінальна суміш радянського ретро і модного нині у Європі мінімалістичного дизайну. Як і в більшості таллінських кав’ярень, тут є бездротовий доступ до мережі Інтернет. Замість того, аби читати газетку за філіжанкою кави, молоді естонці сидять тут зі своїми портативними комп’ютерами. 33-річний архітектор Ян Гансонет саме переглядає свою електронну поштову скриньку і швиденько хоче встигнути зробити кілька платежів через Інтернет:

„Інтернет потрібен мені скрізь, тому у мене WIFI, тобто бездротовий доступ до мережі Інтернет. У мене є доступ вдома і на роботі. Якщо я йду до сауни, або катаюся на лижах, тоді, звісно, він мені не потрібен, але взагалі я завжди маю комп’ютер при собі. Приміром, у машині або громадському транспорті. Гадаю, це залежить від роботи. Мені як архітектору комп’ютер потрібен скрізь, як, власне, представникам багатьох професій”.

Подібно до Яна своїми фінансами „в онлайні” керує більшість естонців. 2004 року 76 відсотків громадян Естонії подали свою податкову декларацію через Інтернет. Ця маленька країна останніми роками пережила справжню Інтернет-революцію. Ще якихось десять років тому естонцям доводилося роками стояти у черзі на телефонне підключення.

Бурхливий розвиток новітніх комунікаційних технологій став можливим, не в останню чергу, завдяки політичній волі естонських урядів, відзначає професор Івар Талло – один із провідних урядових радників з високих технологій:

„Розвиток комунікаційних технологій в Естонії є добрим прикладом того, яку велику роль може відігравати політика. У нинішню постмодерну, ліберальну добу багато хто каже: „політика бридка і не надто потрібна”. Але інтенсивному розвиткові Інтернету в Естонії ми не можемо знайти жодного іншого пояснення. Естонський уряд завжди послідовно сповідував політику сприяння розвиткові комунікаційних технологій. Причому не лише на словах, але і наданням необхідних ресурсів. Щороку, і це вже протягом понад десятиліття, уряд Естонії інвестує один відсоток національного бюджету на розвиток Інтернету”.

Івар гордо демонструє мапу Естонії, на якій відмічені всі наявні в країні центри відкритого для громадськості доступу до мережі Інтернет. Навіть у районах зі слабшою інфраструктурою кожен повинен мати доступ до мережі - по всій країні відкрито понад сімсот центрів доступу. Але цифрова революція зайшла значно далі.

Лише у якихось ста метрах від „Cafe Moskva“ на пагорбі над вузенькими вулочками Талліна височіє середньовічна фортеця. Щочетверга тут відбувається засідання уряду. Сьогодні міністри вже сидять не перед кіпами паперу, а перед пласкими моніторами. Тексти, графіки і таблиці готуються „в онлайні“ і проектуються на великий настінний екран. За чи проти певної постанови урядовці голосують, клікнувши мишкою.

Текс Вертман був одним із переших радників уряду у питаннях впровадження високих технологій. Міністерські засідання „онлайн“ заощаджують не лише багато часу, але і грошей, зазначає він:

„Уряд Естонії заощаджує щороку приблизно від двохсот до трьохсот тисяч євро лише на потенційних витратах на папір і копіювання. Крім того, заощаджується час. Приміром, якщо один із міністрів перебуває у закордонному відрядженні, він завжди за допомогою портативного комп’ютера може зареєструватися у спеціальній мережі і віртуально брати участь у засіданнях уряду”.

„Електронне урядування” (e-government) має багато переваг, відзначає професор Івар Талло, який кілька років тому навіть заснував „Академію електронного урядування”. Завдяки цифровим технологіям робота урядовців не лише пришвидшується і стає дешевшою для платника податків. Головне, вона стає більш ефективною.