Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти підбило підсумки конкурсу на найкращий ескіз великого державного герба України. Переможцем стала робота Олексія Кохана, який також є співавтором малого герба України. Свій ескіз великого герба України Олексій Кохан представляв на конкурс ще у 1997 році. Однак тоді великий герб так і не був затверджений. Про деталі актуального конкурсу, особливості проєкту-переможця та його подальшу долю DW розпитала в голови журі конкурсного відбору найкращого ескізу великого герба України, доктора історичних наук, голови Українського геральдичного товариства Андрія Гречило.

DW: Пане Гречило, Ви як один з авторів малого герба України та багато років слідкували чи були у конкурсних комісіях чи робочих групах з  проведенням подібних конкурсів. Що цього разу? Чи вийшло обрати дійсно вдалий проект великого герба України? Як взагалі проходив конкурс?

Андрій Гречило: На мій погляд цього розу журі вибрало найвдалішу роботу з тих, які були подані. На цей відкритий конкурс міг подавати свою роботу кожен, хто забажає. Також можна було подавати на конкурс і роботи, які раніше брали участь у попередніх конкурсах. Я мав надію, що багато людей, які активно відстоювали позицію, що зараз Україні конче потрібен великий герб, на нього подадуть свої ідеї. В результаті прийшло 125 заявок на участь. З них 13 поступило після оголошеної дати закінчення прийому документів. Приймалися роботи за поштовим штемпелем до 1 листопада. Тому ці 13 зразу відсіяли. В результаті на конкурс залишилося 112 робіт. При цьому там були і роботи дітей, намальовані просто олівцями, хоча конкурс задумувався як професійний, і зрозуміло, що при всьому бажанні такі роботи не могли претендувати на перемогу в конкурсі. Було багато подано робіт, які не відповідали юридичним вимогам, адже в статті 20 Конституції України записано, що великий герб повинен містити малий герб України та козака з мушкетом. Тому роботи, які не відповідали таким вимогам, теж знімалися автоматично. В результаті на  розгляд журі залишилося 11 робіт, які відповідали умовам конкурсу. З них і визначалися переможці.

Чи був плагіат у поданих роботах?

Так, плагіат був. Це чужі роботи чи художні форми з інших конкурсних проєктів з інтернету чи взагалі з інших офіційних гербів. Я не думав, що цього буде так багато. Умудрилися навіть поцупити з герба Грузії одного з щитотримачів і "втюхати" грузинського лева в український великий герб. Але у нас за всі роки конкурсів вперше було професійно підібране журі, тому такі роботи зразу знімалися з розгляду.

А хто саме входив у склад журі з відбору конкурсних робіт?

Попередні рази долю конкурсу вирішувала комісія, куди входили чиновники, різні сторонні люди, які взагалі не мали поняття про геральдику. Цього разу в журі вдалося включити фахівців з різних галузей: геральдистів, мистецтвознавців, художників, юристів. Тому до відбору переможця підходили професійно. Спочатку ми ставили всім 11 роботам рейтингові оцінки, потім вибирали найкращі. На другому турі звертали увагу на дрібниці. На перемогу могли претендували лише дві роботи. Тому вибрали роботу переможця та проєкт, який посів третє місце. Друге місце нікому не дісталося, бо ми подивилися, що за рівнем виконання у цьому проєкті, якому дали третє місце потрібно було ще багато доробляти, щоб він був завершений. Він не був за крок до перемоги і за окремими показниками відповідав саме третьому місцю.

Читайте також: Андрій Бондар: Тризуб на штукатурці

Переміг проєкт Олексія Кохана, який представляв цей герб на конкурс ще в 1997 році. Чому його давнішня робота отримала найбільше балів від журі?

Так, дійсно, автор представляв свою роботу на конкурсі ескізів великого герба ще у 1997 році і знову подав у тому ж вигляд, що і раніше. Вона цікаво вирішена і з геральдичної точки зору й художньої. І його проєкт і проєкт, який зайняв третє місце були виконанні в авторському стилі руками, а не за допомогою комп'ютерної графіки з позиченими готовими формами, і вони відповідали Конституції України та були цікаві за змістом. Роботу Кохана менше треба було доробляти, для того, аби офіційно представити Верховній Раді для голосування. Друга робота-переможець менш насичена за геральдичним змістом і має деякі недоліки по композиції, які необхідно було ще суттєво доробляти.

Щодо проєкту-переможця, що саме означають символи, які там зображені?

Я думаю, що ми обрали з тих всіх, які були подані на конкурс, ту, яка відповідала умовам. Вона вирізнялася нестандартним вирішенням, що є не дві фігури на гербі, а три: лев, козак та Архангел Михаїл та цікаве розміщення козака на хоругві. Традиційно у нас був лев і козак, які  уособлювали західну та східну Україну, а тут розширилося, бо архангел Михаїл - це уособлення центральної України та північно-східної, символ який вживався ще з князівських часів, був на печатках, потім гербом київської землі, київського воєводства в складі Речі Посполитої і тому подібне. Три фігури - це ідея соборності і єдності, які показують й історичну тяглість історичної символіки в одному гербі. Переможця вибрано з зауваженням. Автор ще має остаточно допрацювати іконографію козака на хоругві і в нижній частині переробити декоративну стрічку, аби вона не була під ногами щитотримачів: лева та архангела. 

Що далі з цим проєктом-переможцем? Його ж треба ще проголосувати у Верховній Раді.

Журі свою роботу зробило. Ми передали результати на оргкомітет і їх затвердили. Зараз у автора є час до 1 грудня, впродовж якого він повинне доробити проєкт і 1 грудня передати міністерству юстиції України. Мінюст має передати у Верховну Раду вже напрацьований законопроєкт по затвердженню державних символів по великому гербу, де чітко вказується його описання, сфери використання. Верховна Рада має проголосувати цей законопроєкт як звичайний, але конституційною більшістю голосів - 300 голосами. Саме так прописано в Конституції України. Це спеціально зроблений запобіжник, який був внесений у конституцію в 1996 році, щоб не було спроб легко й просто поміняти державні символи. Таким чином великий герб має легалізуватися.

Дякую за розмову!