У Німеччині до видобутку сланцевого газу методом так званого фрекінгу, який передбачає гідравлічний розрив пластів гірської породи, ставляться з великою обережністю. Водночас Великобританія збирається докласти максимальних зусиль для розробки своїх сланцевих родовищ. Про це ще наприкінці січня 2014 року заявив прем’єр-міністр країни Девід Кемерон.

Тепер британська влада планує створити державний фонд, який формуватиметься за рахунок доходів від продажів сланцевого газу. Відповідні поправки до інфраструктурного законопроекту уряду, що передбачає полегшення видобутку сланцевого газу методом фрекінгу, запропонував іще в жовтні депутат верхньої палати британського парламенту від Консервативної партії лорд Робін Ходжсон. DW вияснила, які перспективи має ця ідея.

Ресурси для майбутніх поколінь?

Створення незалежного фонду, який акумулює доходи від видобутку сланцевого газу, було б надійною гарантією того, що ці гроші "не розтратяться на буденні потреби", заявив 8 листопада в інтерв’ю радіо ВВС Radio4 канцлер британського казначейства Джордж Осборн. Очікується, що він розкриє деталі ініціативи у зверненні до парламенту 3 грудня.

За словами міністра енергетики та з проблем зміни клімату Едварда Дейві, якого цитує газета The Guardian, фонд буде заснований після початку комерційного видобутку сланцевого газу. "Це частина більш масштабної стратегії нинішнього уряду зі зміцнення надійності енергопостачань економічним способом для майбутніх поколінь", - заявив він.

Оскільки видобуток енергетичної сировини у акваторії Північного моря в країні скорочується, Великобританія в середині 2000-х років знову стала нетто-імпортером нафти і газу. У зв’язку з цим влада країни зробила ставку на сланцевий газ, видобуток якого, за її оцінками, може створити близько 64,5 тисяч нових робочих місць. Родовища, де планується видобувати газ, розташовані на півночі країни. Тут зосереджено близько 40 трильйонів кубічних метрів газу, підрахували у Британській геологічній службі.

Глобальні плани

На тлі протиріч, які виникають в Європі у зв’язку з екологічними міркуваннями з приводу видобутку методом фрекінгу, створення суверенного фонду може здатися надто поспішним кроком. Утім, лорд Ходжсон вважає, що нинішні запаси вичерпних природних ресурсів мають приносити користь і в майбутньому. "Ми маємо залишити частину прибутку для майбутніх поколінь", - заявив він в інтерв’ю DW. Згідно із запропонованими ним поправками, до фонду щорічно потрібно спрямовувати 50 відсотків заробітку від продажу сланцевого газу. Причому за рік влада може витратити не більше чотирьох відсотків обсягу фонду.

Досвід Норвегії

Наочний приклад у цьому контексті - Державний пенсійний фонд Норвегії, обсяг якого становить 893 мільярдів доларів США, що приблизно вдвічі перевищує розмір ВВП країни за 2013 рік. З часу його створення в 1996 році норвезький пенсійний фонд, за який відповідає міністр фінансів країни, став найбільшим суверенним (державним) фондом у світі. Друге і третє місце, за даними Інституту досліджень суверенних фондів, посідають фонди Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) та Саудівської Аравії.

"У 2006 році активи Державного пенсійного фонду Норвегії налічували менше 300 мільярдів доларів, - розповів DW президент Інституту досліджень суверенних фондів Майкл Медуелл. - Ніхто не звертав особливої уваги на Норвегію до світової економічної кризи 2008 року. Саме тоді інші країни заговорили про створення суверенних фондів, багатьом подобався розмір, прозорість та модель корпоративного управління норвезького".

Медуелл сумнівається, що британський фонд може стати таким же великим за обсягом, як у Норвегії, яка має значно більші резерви. Утім, він припускає, що Великобританія могла би бути схожою на Норвегію "в манері управління та стилі". Досвід у британців уже є: в Лондоні як в одному з найбільших міжнародних фінансових центрів вже зосереджена велика кількість суверенних фондів, додає експерт.

Парламентарій лорд Ходжсон погоджується, що модель норвезького фонду "цікава". Утім, за його словами, не можна ставити надто високі цілі. "Населення Норвегії складає приблизно десяту частину британського… У них відповідно великі запаси нафти і газу", - каже він.

Перспективи фрекінгу у Великобританії

У Європі видобуток газу із сланцю методом гідророзриву пласта (або фрекінгу) викликає багато суперечок через застереження екологів. Під час фрекінгу під землю під високим тиском закачується суміш води та хімічних речовин. У результаті відбувається розрив породи, і газ виходить з-під землі. Екологи побоюються, що використання цього методу приведе до забруднення ґрунтових вод і повітря, у той час як прихильники фрекінгу називають ці побоювання перебільшеними.

Низка критиків фрекінгу стверджують, що видобуток почнеться не раніше 2020 року. Крім того, "малоймовірно, що його масштаби будуть достатньо великими, щоб помітно знизити залежність Великобританії від імпорту та суттєво вплинути на ціни на газ у країні", значиться у доповіді Центру енергетичних досліджень Великобританії.

Чи можна вважати, що ініціатива створити суверенний фонд - це, як висловилась активістка екологічної спільноті Friends of the Earth Хелен Ріммер, "відчайдушна спроба завоювати симпатію громадськості" до видобутку сланцевого газу? Мелісса Старк, управляюча директорка консалтингової компанії Accenture, аналізуючи сектор нових джерел енергії, так не думає. За її словами, британська влада "правильно діє, підшукуючи стимули для всіх учасників", в тому числі, спільноти, яким доведеться зіткнутися з руйнуваннями в місцях розробки родовищ".